Щоб виплакать біль - треба сила,
(Сміятись крізь сльози легше.)
Не так аби тільки солону зронила,
Взахлип, щоб серце до дна зворушила.
Щоб давнє, важке і болюче підняти,
Щоб рани старі розколупати.
Для того аби лід міцний розтопити,
Для того аби сльозами все змити.
Легше сміятись, ховаючи сльози -
Так тихо, спокійно. Та плаче душа!
Щоб солод пізнати - спробуй но сіль,
Щоб скинуть тягар тре побачити біль.
Щоб виплакать - треба мужність,
Бо ж душу свою зовсім оголити...
Сміятись крізь сльози - легше,
Та важче із болем, з ношою жити.