| | 
| Перевірка розміру |
|
|
|
СТАРОВИННИЙ ДАРУНОК
|
Вишиванки, наче доля,
Наче квіти серед поля,
Так гаптовані, виши́вані вони.
Все тепло у них вкладали
І з любов'ю вишивали –
Повело́ся так у нас із давнини.
В вишиванки вклали ду́шу,
Я традицій не порушу,
Вишиванку,як святиню бережу.
Кожен хрестик і мережка,
А стібок – життєва стежка,
Все життя я нею дуже дорожу.
Їх у спадок переда́ли,
Вишивати їх навчали,
Вишиванка – це родинний оберіг.
Ще й орнамент-візерунок,
Старовинний це дарунок.
Скільки долею виши́вано доріг.
Вишиванки одягаєм
І пісні про них співаєм,
Гордимося вишиванками усі.
Вишиванки всюди з нами,
Із молитвою й думка́ми
В незрівня́нній цій виши́ваній красі.
22.05.2021 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_вишиванка
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
ID: 948195
ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Вірші про родину й батьківській дімдата надходження: 19.05.2022 15:52:19
© дата внесення змiн: 19.05.2022 15:52:19
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
| В Обране додали: |
|
| Прочитаний усіма відвідувачами (29) |
| В тому числі авторами сайту (0) показати авторів |
| Середня оцінка поета: 0 |
Середня оцінка читача: 0 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
|
|
![20220623_085710[9062].jpg](/upload/poem_all/00951926.jpg){kind=small}
