Вже нарешті я почула,-
дзвінке радісне: "Ку - Ку!"
Це зозуля прилетіла
відпочить в моїм садку...
Я на лавочку присіла
розглянулась на боки,
у садку вона сиділа,
і кувала залюбки...
Припізнилася незвично,
ще такого не було...
Та кувала все ж "лірично",
а чому не зна ніхто...
Посиділа, покувала,
й полетіла все таки,
може і вона почула,-
про війну десь балачки...
А можливо і злякалась,
невідомо це мені...
Чи з бідою десь зустрілась
та зраділа все ж весні...
Я зозулі тій зраділа,
її слухати люблю...
Вона довго ще сиділа,-
в веснянім моїм садку...
