Змахнув крильми сизокрилий птах
І злетів до синіх гір в далину.
Ще цвіли осінні квіти в садах
Сонце леліяло жоржину.
Ти, сказав мені : "Прощай, Прощай!"...
Немов грім пролунав із неба.
І заплакав слізьми небокрай
Перший сніг впав дощем на мене.
Вітер із віт зривав жовтий лист
без жалю топтав жовті квіти.
Над нами закружляв падолист
Літо зірвалось із орбіти.
Всього лиш пів кроку до серця
Ми ,не знайшли до нього стежок.
Жили в розлуці ,як у герці
Закрили почуття на замок.
Ми, не зберегли нашу любов
Сплила весна, літо за водою .
І забілів снігами Покров
Осінь прийшла до нас Із тобою.
Я прошу за все мені прости!...
За не здійснені твої мрії.
Що розійшлися наші стежки
І квіти замели заметілі .
Як гарно описали про втрачене кохання! 
