Доброго вечора, Марино. Я дуже радий, що Вам сподобався верлібр, тим більше дякую за щиру оцінку його енергетики. Бо саме вона і є секретом створення і існування у просторі. Доки не підключишся до його ноти, на якій "грає" мелодія тої самої миті малювання картини, неймовірного настрою "пензлів" серця, вона не розповість ані йоти, окрім різнотем'я... А коли ж вдасться з головою пірнути всередину збудження хвилі ТВОРІННЯ, ось тоді верлібр і почне своє нове непорочне зачаття... Щасливої йому дороги! Не знаю - чи зміг я відкрити секрет написання цього цікавого виду поетичного лиця автора? А так хотілося мені щоб він підкорився і вам, бо ви глибоко творча душа і я вірю, що-і ця ступінь вам підкориться. Скажу більше - інколи і музика буває стимулом, особливо співпадаюча резонансу душі поета. Головне щоб ця мелодія гармоніювала вашому настрою в даний момент і темі, яка вас хвилює. Нехай вона тихенько грає і дає вам імпульс до "переживання" процесу творіння... І ось дивишся а тебе "понесло" по течії і ви лише встигайте записувати, періодично по зиску перериваючи стрічки. Потім їх доопрацюєте і з часом вони лягатимуть в своє "прокрустове" ложе, як там і було... Удачі Вам, Марино, і творчого натхнення. Душі істинного поета все підвладне. З повагою, В'ячеслав.
як гарно... душевно... обожнюю Ваші верлібри... я так і не навчилася 
