Присвячується покійному Павлові,
В день похорону.
Земля Тобі пухом, Павле!
Перша цукерка за Праотця -
Горить спопелена земля.
Друга цукерка за Сина,
Щоб легко минула днина.
Третя цукерка за Духа Святого:
"Молися за мене простого".
Ще тиждень тому ми сміялись -
Неспішно поглядами обмінялись,
А нині похорони вже твої -
Спиш й сниш очі ти мої.
Життя непередбачувана штука:
Комусь то щастя, комусь - мука.
Ти добре серце мав - скажу;
Віддав ти карточку свою.
Багато чого не спиталось,
Але щасливо нам робилось.
Чи ж знав ти про Отця,
За тиждень буде днина ця?
"Оксана, що ж ти наробила?..
Чи ж ти мене любила?
Чи ж знаєш про сиру землю?
Й суботу прикру ту мою?"
Тепер я знаю все -
Що було що й буде.
Я побажала вихідних
А ти преставився у них.
Замовкло серце зрана
Не зватиму я Паном.
А нам сміялось і жилося -
Ти оглядав її волосся.
Сміялись довго до чудес
Вір чи ні у знак з небес.
Надіюся ти і там смієшся,
Сказати про любов не мнешся.
Плануй чи ні і прощу і маївки,
Без тебе співатимуть гаївки.
Спи тихо й мирно, Друже,
До небес лине твоя душа!
