Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Яніта Владович: Чарівниця. Серія перша. 18+ - ВІРШ

logo
Яніта Владович: Чарівниця. Серія перша. 18+ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Чарівниця. Серія перша. 18+

Вільно жила сорок років і горя не знала,
чаклунської природи у собі не відчувала,
та росія заявилась у гості, дихання перехопило,
і у душі щось магічне раптом відкрилось.
Розплету чорні коси (війна їх трішечки забілила)
розшукаю, де казан чавунний бабуся моя схоронила.

Рано-ранесенько встану, з плюща роси назбираю,
ще голубину пір’їнку, кілька зерняток маку,
гілку пахкої лаванди, три листочки сухої м’яти,
сіль із Азовського моря, щоб їдкою зробилася доля,
десять піщинок з одеських пляжів,
стільки ж хвоїнок із закарпатських кряжів,
із шахт та кар’єрів донецьких вугільну пилюку,
а з-під Києва треба лиш торфу рудого штуку.

Щось розтовчу у ступці, щось підігрію у плошці,
все вже кипить в казанці, додам лиш олію у ложці.

І поки ця суміш пекельна палає,
тихенько про себе я замовляю.

Бодай тобі поприщить,
бодай тобі заболить
кропивою «гордість» поб'є,
а потім вона посиніє.
І замість прищів — вже болячка
(звіру — тай доля звіряча!),
пече хай вогнем палючим,
морозить хай інеєм зимним…

За годину (чи десять?) вгамується біль
і дихати будеш ти вже без зусиль.
Аж ось, відпаде твоя «радість» (нарешті!),
без зойку дивитимешся ти на рештки
(мову від страху тобі відібрало,
тіло від жаху залізом скувало).
І вже колупаються білі голоднії черви
у твоїй плоті, чорній та мертвій.

Тут уже дуло тобі приставить до скроні
(за тобою й сльозинки ніколи ніхто не зронить),
та зарано вмирати, безсоромна тварюко,
то лиш початок твоєї вічної муки.

Як з першим проміннячком сонця здоров’я відновиш,
почнуться ті ж самі тортури знову.
І знову. І знову. 
І знову…
Доба за добою, роки за роками,
то кара за те, що зробив ти із нами.

Як я повеліла — так все і буде,
тебе віднайде фатум усюди,
хоч утікай, хоч ховайся, та ти маєш знати:
ніяк, нізащо це прокляття не зняти.

23.03.2022 р.

____
Друга серія за посиланням:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946646

ID:  944116
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 05.04.2022 15:38:18
© дата внесення змiн: 02.05.2022 11:35:08
автор: Яніта Владович

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (186)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ганна Верес, 02.05.2022 - 17:45
Сюжет прекрасний, форма оригінальна! Вітаю. Дякую за позицію. 12 12 12 friends
 
Яніта Владович відповів на коментар Ганна Верес, 03.05.2022 - 08:05
23
Дякую за увагу.
Ця тема для мене виявилася дуже болісною.
Після чергової новини про звірства росіян, я відкриваю цього вірша, читаю - може, якогось разу замовляння і спрацює.
 
Оце по-нашому, по-жіночому - бити ворога чим тільки можна!
звіру — та й доля звіряча! 12
 
Яніта Владович відповів на коментар Тетяна Мошковська, 07.04.2022 - 14:11
Я і до того відчувала злість до нападників, а коли 23 березня прочитала про їхню поведінку, щось, і справді, у моїй душі відкрилося геть не моє. Вірша написала за хвилин 20, наче хтось інший водив моєю рукою. Хтось із давніх-давен, але такий же обурений, як і я.
 
Тетяна Мошковська відповів на коментар Яніта Владович, 07.04.2022 - 18:04
Писати - то дар. От не знаю, чи Божий. я теж так пишу - наче хтось водить.
Я читала Ваш комент про прозу, що вона вдаліша і Вам ближча. А у мене так з лірикою. Я навіть знаю, що у Вас в ті моменти на душі.
Пишіть! У Вас цікаві метафори й ідеї! Натхнення Вам і легких рядочків. smile give_rose
І не змінюйте нічого в цьому вірші! Він читається як античний, речитативом.
 
Яніта Владович відповів на коментар Тетяна Мошковська, 08.04.2022 - 09:14
Так, у кожного свій інтерес, але й тому цікаво жити на світі: він такий різноманітний.
Дякую за гарні слова. Продовжувати буду, бо ця війна, яка так збурила мою Музу, ще не закінчилася. Хоча часто мені видається, що Муза не одна - а біля мене знайшли притулок Музи тих українців, які зараз не мають змоги дослухатися до своїх компаньйонок. А по Перемозі вони повернуться своїх поетів та поетес.
 
Яніта Владович відповів на коментар Тетяна Мошковська, 08.04.2022 - 09:19
Зміни. Якщо ви про попередній коментар, то це резюме по усіх віршах.
А тут я й не змогла б нічого змінити. Хіба що десь слівце перестивити задля благозвучності. А те, що різняться частини, то так і було задумано: описова частина та пряма мова героїні.
Ще раз дякую за увагу!
 
Малиновый Рай, 05.04.2022 - 23:09
Шановна пані Яніта! Прочитав всі Ваші вірші,відчувається що автор розумна,освідчена,патріотична (як і належить Одесітці)
людина.Та маю бажання дати Вам пораду (повірте зовсім не для образ,а для того щоб ваша поезія ставала краще) - приділяйте більше уваги ритму і римі у вірші,у вас вийде,я певен.Та якщо вірш сприймати як "білий" то тоді все добре.
А тематика чудова. З повагою М.Р. hi
 
Яніта Владович відповів на коментар Малиновый Рай, 06.04.2022 - 08:12
Вітаю! Дякую за пораду (критику сприймаю будь-яку, так що можна висловлюватися без побоювань).
Я більше прозаїк (було кілька спроб віршувати, але то не рахується). І моя Муза мовчала багато років (як не зраджує пам'ять, то публікувала у інтернеті ще у 2016 році). А з початком війни почала видавати щось майже кожного дня. Та ще й на українську перейшла.
Сподіваюся, після Перемоги Муза перестане віршувати (бо римувати і рахувати наголоси - то не моє), крім того у мене на неї були дещо інші плани. Хоча як продовжувати далі той проект, що я запланувала, наразі я просто не розумію.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: