Плаче і стогне земля,
Ридма ридає від жаху.
В Ангелів крила печуть,
Мить…ще секунда… – й на плаху.
Скільки розіпнутих душ,
Скільки насилля і страху.
Крик божевілля:»Не руш!»,
Тихе моління – й на плаху…
Серце вкотре на шматки,
Біль українському люду!
Рани загоять роки?
Може ковтну і забуду?
Ні!!! Не пробачимо! Ні!!!
Звірства убивць не забудем!!!
Вам не відмитися!!! Ні!!!
Сморід скрізь, рашо-паскуди!
Кажете, мирні живі,
Лиш по об’єктах стріляли?
І мародери свої жінку й дівча ґвалтували?
Свідки ті душі німі…
Янголи в дзвін калатали!!!
Боже, а очі війні
Скільки разів застилали????
Кров’ю, сльозами, вогнем –
Діри бездонні мовчали…
Світе, чи ти онімів???
Душу Вкраїни розп’яли!
І на Голгофу несуть…
Світ, пам’ятаєш що далі?
Як зрозумів в чому суть,
Нащо повтори в фіналі?!
Горе страшенне у нас,
Що помагаєте, знаєм.
Хай Бог пробачить мені.
Світ, зупини Сатаняку!!!
Світ, ми одні у борні,
Маємо Славних Героїв,
Захисників наших, Гідних Синів
Гірко втрачаєм за Волю!
Дякуєм тим, хто з країн інших
Із нами на варті!
Всім Волонтерам:уклін!
Люди -Серця того варті!
Платимо страшну ціну
Та захищаєм Європу!
Думайте, друзі, бо й вам
Теж не уникнуть Потопу.
Такі злочини проти людства не прощаються! Сильний вірш!
