Сидя вдвоем на бетонной плите , в обнимку , крепко сжимая друг друга , мы радовались . Как вдруг пошел снег , выполнив этим мою мечту , я проронил пару слез , а ты не сдержалась и заплакала в ответ , говоря спасибо "что ты есть ''
ID: 938051 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ДраматичнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносиндата надходження: 24.01.2022 17:51:31 © дата внесення змiн: 24.01.2022 17:51:31 автор: Любитель снов
Проект ініційовано у 2003 р. київським поетом Євгеном Юхницею