ось хромовий ситар, а я стою на розі. –
а що? стою на розі хромового ситара.
всі мене звинувачують: хто ти такий,
щоб стояти на розі хромового ситара? –
хто кричить та волає, хтось
намагається їх заспокоїти,
а хтось навіть каже з поважним виглядом,
що життя – це веселий жарт.
ну, ти бачиш? моя дитино,
чом би тобі не взяти мене за руку?
ходімо та відсвяткуймо
цей день, адже він минає.
кохання – це сила. ходи, моя мила –
тримайся за мене й сьогодні. ой-ой,
принцесо, ти вчинила неподобство
стосовно могили субординації –
нехай же всі люди тепер
плачуть та побиваються,
а я був хоробрим, ти знаєш,
бо сталося несподіване:
октагонічний ангел,
що має своїм призначенням
креслити зорям їхні шляхи,
вирвав з моїх обіймів хромового ситара,
й хоче з ним утекти! мушу наздоганяти
chrome sitar, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=RLh82aSRTvI
