Наша біда- у суворості плати:
Сьогодні це сонце, пізніше-зірки.
Дні все тікають у стужі розради,
А думі немає куди і піти.
Пил не встигає за подихом вітру.
Години розпуки вбивають гріхи...
А там, за тендітністю дивного світу,
Ховають прекрасне лапаті сніги...
Життя заглядає в самісіньку душу,
Яка непідкорене з відчаю рве...
Зовні лишається воздяне "мушу"...
А сніг десь далеко все тихо іде...