Плакала мама в цю ніч святкову,
З Сином-Героєм вела розмову:
Синочку-сину, моя дитино,
Лишилась, сину, я - сиротина.
На небі зірка так ясно світить,
Не перестане серце боліти,
В будень і в свято - думка єдина:
Молюсь за тебе до Бога, сину.
Ти свою стежку обрав до волі,
Але жорстоко всміхнулась доля:
В бою загинув за Україну,
Тебе, рідненький, я не зустріну.
Не прийдеш, сину, колядувати,
Пусткою стала для мене хата,
Моя розрада в словах молитви,
Що мені в Бога тепер просити?
Святкують свято земля і люди,
Ти лиш зорею світити будеш,
Та як дістати рукою неба,
Душа в молитві лине до тебе.
Галина Грицина.
