Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Соболь: Поетична отрута - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Пісаренчиха, 22.11.2021 - 09:34
Підкинули тему для роздумів.Роздуми вилилися в вірш. Склад точений у рими чарівні. Кришталем досконалість іскриться. Сюжет – сила. Із нутрощів вийме Живе серце, примусить яриться. Де емпат тричі вмився сльозами: Власний задум і палить і душе, Психопат точить соки із рани, На клубочка намотує душу. Височіють шедеври стогами. Плеще чорт, б’є копитцем в екстазі. Розжирів, вперся в стелю рогами. Залиснився від трійла у фразах. Ulcus, 21.11.2021 - 08:31
комусь отрута це ядучаа іншому - масний єлей не факт, що всіх провина мучить за свій гидкий словесний клей писака істину глаголить таврує «злодіїв», «катів» поки в самого дупа гола бо теж урвати б щось хотів мій експромт - це лише далека ланочка ланцюжків роздумів, що викликала ваша поезія. завжди намагаюся поглянути на ситуацію з різних боків. а ваш твір сподобався - глибокий та емоційний, відчувається щире вболівання автора за цінність слова, мови, її впливу на людину. щодо зауважень, то традиційно - крапки-коми-тире-дефіс… Микола Соболь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Крапки, коми, тире... То моє слабке місце. На жаль.
|
|
|