Боже, що можу Тобі розповісти
Чого Ти не знаєш?
В житті присутні приємні й неприємні моменти,
Ми в змозі порівняти щастя з бідою,
Хіба ми вороги самі собі?
Ми знаємо цю різницю.
Ми рухатимемось в сторону щастя!
Щастя сховане за любов’ю,
А ми шукаємо його, не маючи любові,
І не знаходимо;
Біжимо в темряву й шукаємо там світло
Серед білого дня;
А просто зупинитись і бути там, де наше серце,
Ми не можемо, бо не вміємо чути серце.
Ми маємо виправдання,
Що хто не помиляється, той нічого не робить,
А ми робимо. Живемо. Кожний день.
В надії, вірі і любові
Не тонемо в повітрі і
Можливо вдячні за подароване життя
Не кажемо «дякую»,
Але ще в силах усвідомлювати Твою присутність
У всьому: від краплі роси на пелюстці квітки,
в якій блищить ранкове сонце
до закоханого серця, яке, як стихія, що розбушувалася,
вирівнює собі шлях.
Чи може розмова людини до Тебе мати кінець?....
4.08.2021
