Без тебе дні померкнуть назавжди
І у житті моїм погасне промінь .
Не залишай,не забувай, не йди…
Не розливай дощів осінніх повінь.
Ще залиши казковий водограй.
Та мрії, що в коханні розквітали
Весни ще незабутої розмай
і почуття, які з сердець злітали.
Свій образ, намальований в мені,
Й слова, які в очах твоїх горіли …
Побачень наших неповторні дні
І вечори, що у розмові гріли.
Ті спогади, які несли тепло.
Надії , що посіяли натхнення.
Те, що між нами у житті було
та обгортало радісними снами.
Нехай в уяві все, лиш би пливло.
І не згорталось смутними думками.
Й скрашало яв пророщене зело,
Посаджане на аркуші рядками.
