За горизонтом ті, хто молять за нас Бога,
Приносить сонце їм молитви від живих.
Впаде, гаряче, до батьківського порога…
І вечір впав… і в полі вітер стих…
Ми будем всі отам, за горизонтом…
Шляхами різними, та напрямок один.
Сховалось сонце за черговим поворотом –
Рахує кількість пройдених годин.
Втікають дні – їх краде жовте сонце…
Новонародженим під подушки кладе.
І ти, обкрадений, стаєш їй охоронцем,
Щасливе сонце вас обох веде.
Коли дощі ховають жовтощоке,
Коли у сутінках доводиться іти,
Не забувай про тих, хто біля тебе збоку,
Зігрій, собою шлях їх освіти.
Будь сонцем сам! Кради свої години! -
Нехай згорають – тіні по кутках!
Не забувай, що в світі ти – ЛЮДИНА!
У тебе сонце світить у очах!
Коли зустрінешся вкінці із Охоронцем,
Попросиш дозволу за горизонт піти.
Тебе він зробить новим жовтим сонцем –
Нові життя за горизонт вести.
