( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПО́ДРУГИ")
М.: Ми спраглі Світла, спраглі Усмішок, Надії,
Емоцій спраглі, спраглі Білих почуттів,
Живих Обіймів спраглі, Дотиків та Мрії,
Ми спраглі Справжнього, ми спраглі Щирих слів...
Н.: Не бійтесь поділитися любов'ю,
І щирістю, й теплом сердечних слів.
Допоможіть позбутись туги, болю,
Тривоги, сумнівів, тривожних снів.
Як світле сонце спраглу землю гріє,
Так щастям зігрівається душа.
І ніжне слово розтопить зуміє
Холодний погляд, відчай і печаль.
М.: Страху́ немає. Йду відкрито до будення.
Ділюся серцем, із душі виймаю ґніт,
Його вкладаю в тих, хто жде вогню спасення -
Кому забракло сили світла в силі літ.
Н.: Для цього ж бо потрібно небагато,
Щоб світ навколо раптом прояснів.
Зробіть для себе і для інших свято -
Не бійтесь справжніх, щирих почуттів.
Так нам Господь заповідав робити -
Свою любов віддати ближнім до кінця:
Нагого - одягти, спраглого - напоїти, -
Потрібна всім так допомога ця.
М.: Замало йти до світу в щирості обіймів,
Не доста вчинків, не достатньо сильних слів,
Крокуєш зречено поміж густих шоломів
Та ждеш, щоб світ твоєї спраглості захтів ...
Марія Дребіт - Надія Барановська
12.04.2021 Португалія
фото з нету
