Ми поруч йшли по лісовій дорозі
Наші сліди вкривав весняний сніг,
Здолати зиму березень не в змозі
Подарувати нам кохання зміг.
Теплом руки торкалися ми серця
І очі задивлялися у вись,
Нам наші весни, наші роки вершать
А душі молодії, як колись.
Весна - вона завжди любов"ю манить
Буває, що морозом пригрозить,
Та від тепла душі - морози тануть
Кохання пісня в нас в серцях звучить.
Ми в зиму повертатися не хочем,
Хоч сніг вкриває голови й сліди,
Ти знову ніжно глянь у мої очі
Та за весною в літо поведи.
Галина Грицина.