я собі дозволю, потім — заперечу
ти один у черзі непоправних зречень
вистраждати люблять люди безутішно
потім винуватять, корчать з себе грішних
виплюнуть під ноги, витруть і забудуть
тільки не піддайся, хай не роздобудуть
мрійні ці ідеї лиш в твоїх долонях
бо ж палає серце і при сивих скронях
