Млію від цього запаху
від цього залитого сонцем і сіном холодного жовтого місяця
що ж землю мою покинув
І втік
за босими руками
за вишмаганим весіллям
від сивих дзьобатих ластівок
від сонця на яблуні синій
й завив він дитям неродженим
нескошеною травою
в загубленому насінні
знайшла я хвилинку волі
