Кульгає світ і вже на дві ноги:
Один – кінці з кінцями ледве зводить,
А інший – божеволіє з нудьги
Й коханок для розваг собі заводить.
Мораль замурувавши у бетон,
Кульгає світ й, здається, вже занадто,
Бо слова не соромиться «притон»,
Навіть цікавить якість і оплата.
Немає й мови там про почуття,
Зате в них бізнес крутиться. Вдається.
Галопом пробігає і життя,
Аж поки щось лихе у них стається.
У колах тих – на все – своя ціна…
Купується там все і продається.
Таким на руку є й була війна,
Такий над чесним звично посміється.
Аби могли, то й матір продали б,
Там часто й брат свого вбиває брата.
Куди ж уже і людство завели,
Коли і вмерти ніяк без оплати?
11.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
