Стоїть козак між мушкетерів,
Геть закрутив козацький вус,
Вже запізнився до вечері,
Не відкликавсь на парлєвус …
Отой відомий Мазаріні,
І зовсім славний Д’Артаньян,
Між ними мов в якійсь родині
Стоїть Сірко - наш отаман …
Дюнкерк – ота страшна фортеця,
Що не давалась їм ніяк,
Без козаків не обійдеться,
Заробітчанин – наш козак …
Кивнув отому Д’Артаньяну,
Обіцянку оплати взяв,
І ту фортецю без обману
Для Мазаріні звоював …
Усе б на тому закінчилось -
Французи берегли лице,
Та Мазаріні захотілось
Забути дане ним слівце …
Іван не злився, не сердився,
В країні справи йшли незле,
В Парижі тому оселився,
Це ж не в якомусь там Круе …
Латина сталася в нагоді,
Чомусь студентів та й навчив,
Був мудрий в своєму народі,
Парижу мудрості вділив …
Чекав на ті французькі гроші.
Хоч італієць хитрий був,
Згадались заповіді божі,
Крутивсь, вертівсь, але почув …
Їдуть в світи заробітчани,
Десь приберуть , а десь утнуть,
А десь науку європейську
Добряче уперед штовхнуть.
Сірко дививсь на то все діло,
Та й з своїм висновком устряв:
Чуже багно на троні сіло,
Поки я в світі тім гуляв …
поетично цікаво про взяття Дюнкерка Іваном Сірком
а також відголосся про долю сучасних українських гастарбайтерів
прикро що нинішня Україна докотилася до краю
з подачі одвічного її ворога з півночі
його можливо й не було того взяття ... але французи у це вірять ... деякі наші історики вже голову розбили, щоб довести зворотнє .... ми віримо у таку масу казок, що ця видається найвірогіднішою ...
Їдуть в світи заробітчани,
Десь приберуть , а десь утнуть,
А десь науку європейську
Добряче уперед штовхнуть.--від того і радісно, і сумно. Такі твори навчають молодь нашої історії, а особистіть Сірка, справді, легендарна
багато хто не вірить у цю історію ... ціла група істориків вперлася і каже, що не знайшла ці міфічні французькі джерела ... А от французи думають по іншому дякую
"Був мудрий у своїм народі,
Парижу мудрості вділив …", "Зі своїм висновком устряв:
Чуже багно на троні сіло,
Поки я в світі тім гуляв … " Цікавий вірш.