Що не день,то світ трухлявий,,
Сірі будні й вихідні...
А вночі сняться примари,
Й неспокійно на душі...
Сірі дні... Війна і вірус,
Нема снігу, йдуть дощі...
Безпросвітна якась сірість,
Мокрі й думи, як кущі...
Неспокійні нині й мрії,
Й вечори знову сумні...
Живемо у безнадії,
Не співаємо пісні...
І зима якась зрадлива,
Заховала десь весь сніг...
Лиш пташина щебетлива,
Не спиня щоденний спів...
І вулиці сиротливі
Споглядаємо з вікна...
І не віриться, що нині,
Все ж таки пливе зима...
Новий рік вже на порозі,
Невже сірим буде й він?..
Свята в січні пречудові,
Додадуть радості всім...
Я надіюся, що сірість,
В Новий рік все ж відійде,
І його ми всі зустріним,
Нове він всім принесе...
Клопоти вже предсвяткові,
Відчуваємо щодня...
Вірим все буде чудово,
Новий рік всіх звеселя...
Сірі дні...Війна і вірус,
З часом все ж таки минуть...
Зникне з ними важка сірість,
І сніги білі підуть...
