Поцілувала яблуко в саду,
Зітхнула тихо : "Що ж, іти пора,
До зустрічі усім! За рік до вас прийду
А зараз он стрічайте - йде зима."
Накинувши на себе жовту шаль
пішла, зникаючи потрохи у туман.
Лиш вітер навздогін співав про жаль
і незакінчений із осінню роман...
гарно
