 |
Осінній мій Калейдоскоп,
Яскравий іноді… й не дуже –
Думки вплітаються між строк,
Яка пора..? – мені байдуже…
Весна, чи Осінь вже в житті,
А може і Зима, що з Літом,
Узором щастя розмалюю дні,
Що в барвах почуттів зігріто.
Калейдоскоп життєвий мій
Ламається й так недоречно,
Яскравих його скелець рій,
Неначе, розлетівся ґречно…
Чи скельця ті, мабуть, сховав
Той, ненависник до картинок,
Хто й молодість мою зламав,
Тому життя мчить без зупинок.
Кручу, трясу Калейдоскоп,
Шукаючи в нім нові чари –
Знайти б яскравий розворот,
Щоб зникли чорно-білі чвари…
Грайливих скелець тих потік
Моїх днів барви вберігають,
Калейдоскопом кожен рік,
В узори дивні викладають…
Калейдоскоп Осінній мій,
Крутитиму живу допоки,
Щоб віхола думок і мрій,
Чинила старості супротив.
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
23.11.2020
ID: 895898
ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Філософська лірикадата надходження: 23.11.2020 10:57:43
© дата внесення змiн: 23.11.2020 11:31:47
автор: Lilafea
Вкажіть причину вашої скарги
|
