СЛОВА ДО ПІСНІ
Усміхнулась , троянда -Листопаду
Немов засяяло сонечко ясне.
Ця квітка, є королевою у саду
В Осінь Золоту -подарує тепло земне.
А Жінка ,у розквіті літ ...красива як осінь!
Як медова грушка...яблуко рум'яне .
Запалює, свято в заметіль і морози
Від поцілунку, її уст серденько тане.
У моїм серці,залишила -кохання слід
Цілунком,сонця загоюєш рани мої.
Я бачу, тебе розквітаю як ліловий квіт
Ти , в золоту осінь є прекрасна на землі .
О ,скільки у тебе -пречистого неба!
Ніжності і любові й доброти.
Щедра, як Осінь...є причастя для мене
Цвітеш,трояндою...пишною квіткою краси.
Осіння жінка- є самотня ,одинока...
І осипаються ,її роки як пелюстки.
В її очах,смуток...А її душа -глибока
Без пари,в'яне...від холодної сльози.
Не дивись,що забіліли твої коси
Зацвіли,як на гілці весняний цвіт.
Я, подарую ,тобі щастя і в морози...
Я, Люблю , тебе...ти , моїх крил політ.
М .Чайківчанка.
варіант 2
Усміхнулась , троянда -Листопаду
Немов засяяло сонечко ясне.
Ця квітка, є королевою у саду
В Осінь Золоту -подарує тепло земне.
А Жінка ,як осінь красива...у розквіті літ...
Як медова грушка...яблуко рум'яне .
У моїм серці,залишила -кохання слід
І цілунком,сонця загоює мої рани.
О ,скільки у тебе -пречистого неба!
Ніжності і любові й доброти.
Щедра, як Осінь...є причастя для мене
Цвітеш трояндою...пишною квіткою краси.
Осіння жінка- є самотня ,одинока...
І осипаються ,її роки як пелюстки.
В її очах,смуток...А її душа -глибока
Без пари,в'яне...від холодної сльози.
Не дивись,що забіліли твої коси
Зацвіли,як на гілці весняний цвіт.
Я подарую ,тобі щастя і в морози...
Я люблю, тебе ...і ти ,моїх крил політ.
2 варіанти
Усміхнулась , троянда -Листопаду
Немов засяяло сонце ясне.
Ця квіточка мов королева саду
В осінні дні тепло дає земне.
Приспів:
Бо Жінка ,як осінь красива...у розквіті літ...
Як груша медова чи ябко рум'яне .
У серці твоєму залише -коханнячка слід
Цілющим цілунком загоє всі рани.
О ,скільки у неї -пречистого неба!
Любові ніжності і доброти.
Щедра, як Осінь причастям для тебе
Цвіте трояндово цвітом краси.
Осіння жінка трішки одинока
Спадають роки наче пелюстки.
Ти не сумуй - душа її глибока
Врятує від холодної сльози.
