Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Вотер: Троянда на смітнику - ВІРШ


Тетяна Вотер: Троянда на смітнику - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 15

Пошук


Перевірка розміру




Троянда на смітнику

Тетяна Вотер :: Троянда на смітнику
Світлий літній ранок. Ледь помітне сонечко простягає свої легенькі промені до красивого триповерхового будинку. Великий двір тане в ніжних пахощах квітів. Свіжа трава в садку виблискує всіма кольорами веселки, а краплинки ранкової роси блищать діамантами. На нещодавно пофарбованій лавці сидить тринадцятирічний юнак. Йому нудно і він трохи хитає ногами, втупивши очі в траву. Шпориш лоскочить ледь торкаючись підошви, та хлопець навіть не посміхнеться. Лунають кроки. Хтось наближається до нього з подвір’я, але хлопчина ніяк не реагує на це: ні ворухнувся, ні глянув хто до нього іде . - Синку! Чому це ти сумуєш? – запитує чоловік, що прийшов. Та юнак не реагує, продовжуючи хитати ногами і дивитися вниз. В саду стояли дві невеликі будівлі. Одна – в кутку, з інструментами (по догляду за садком), інша – навпроти, неподалік стіни – з іграшками. Але та велика кількість іграшок не цікавила хлопця. Повітря тремтіло, по-подвір’ї розливалися м’які пахощі нагрітих сонцем яблук. Сад буяв зеленню. Майже, в його центрі стояла велика і широка бесідка де ніколи не бувало спекотно. В саду теж повіяв прохолодний вітерець, та духмяний запах теплих яблук все ще лоскотав у носі так, що в роті відчувався солодкий присмак. - Васю! – продовжує чоловік в красивому костюмі і білій шовковій сорочці з чорною дорогою краваткою, - Ти гніваєшся, що я заборонив тобі ходити на смітник? Ти знаєш, що скажуть люди? – хлопець глянув сумно на нього немов говорячи: «знайшов! Що – люди? Здались вони мені…» - Ти тільки поглянь! – продовжував чоловік – Глянь навколо і подумай. Ти власник всього цього і на смітнику. Смітник! Ну, що там можна робити? - На смітнику можна знайти те, що просто не повинно там бути, не могло б, а воно є! – говорить Вася. - Наприклад? – запитує батько. - Щастя! – різко поглянув на батька син і в його очах з’явився палкий і незрозумілий вогник. Батько уважно дивився на сина. - Ти ще дитина…добре. Іди грайся хоч і на смітник! – безпорадно махнув руками чоловік. Хлопчина посміхнувся і швидко гайнув у двір, сівши на велосипед, поїхав. - Тільки обережно! – крикнув йому в слід батько, а сам подумав в голос – Що йому іграшок не вистачає? Чи, що? Дитина… На смітнику Василь був «Цар і Бог». Хлопчаки, що жили неподалік – побудували на смітнику халупку, де Вася іноді й ночував (це в основному й стало причиною заборони відвідувати смітник). Та він тут аж ніяк не грався. Ні! Він допомагав своїм п’ятьом друзям шукати різні запчастини і ремонтувати механізми й іграшки сусідським дітям. Одного разу під час пошуку деталей Василь натрапив на гарну, ще не розквітлу троянду, виросла між кучами бруду і сміття. Й відтоді він постійно до неї навідувався і доглядав її. Хлопчик мріяв побачити на власні очі, як розквітне ця дивовижна квітка, що росте на смітнику. Одного разу батько забрав сина з собою в село де в нього були якісь справи. В цьому селі батько був щасливий. Його очі горіли дивним, але знайомим вогником. Здавалось, у нього тут також троянда, як у сина. А, можливо, тут жили спогади про Василькову матір, що рано померла і якої хлопчина не знав. - Батьку! – говорив син – це ж величезний смітник, а не село. Невже ми тут зостанемось? - Так! На певний час! – відповів батько – А хтось, мені ніби, нещодавно говорив, що на смітнику можна знайти такі речі про існування яких ти й не здогадувався, що не могли й не повинні тут бути, але вони є, чи як додав би - були! Тож батько з сином залишилися в селі. Батька цілими днями не було вдома, але син міг ввесь час ходити по селу – смітнику. Тут було все по іншому: не було друзів і хлопчині було одиноко. Цей смітник був не схожий на той, йому рідний. Але саме у ньому Василь познайомився з трохи молодшою за нього дівчиною, справжньою нерозквітлою трояндою. Вона була як пуп’янок, але дуже гарний. Хлопець ввесь час доглядав за нею, зовсім забувши про справжню квітку на своєму рідному смітнику. Василь був щасливий. Але час плине швидко і батько з сином поїхали з села. Обставини склалися так, що довелося їздити по різних містах і селах досить довгий час у батькових справах. Зовсім закрутилися. Куди там до якихось троянд… А фотографія дівчини-троянди загубилася в якійсь книжці давним-давно. Лише коли хлопцеві виповнилося 25 років і він перебрав майже ввесь батьків бізнес на себе – вони змогли повернутися додому в сад де як і раніше пахло духмяними квітами і свіжою травою. Якось відпочиваючи на нещодавно-пофарбованій лавці, хлопець враз згадав, як в дитинстві йому було сумно, як він тікав на смітник, як ночував у халупці, як знайшов квітку, що виросла між купами сміття. - А що з нею зараз? Вона розквітла? Яка вона? – вголос подумав Василь. Тож швидко сів у машину і поїхав на смітник, який змінився, став більшим, але все одно залишився рідним. Але ж де вона. Троянди ніде не було. У відчаї Юнак почав розбивати ногою купи сміття зганяючи злість, потім безсило присів додолу. Почав по дитячому роздивлятися викинуті кимось речі, розгортаючи сміття, ретельно роздивлявся частини іграшок і пробував їх скласти. Враз він згадав, що в його халупці є частини від схожої іграшки, тож він поспішив до неї. Хатинка була вже стара, але кимось трохи підремонтована. В середині було порожньо, але помітно, що хтось сюди частенько навідується. Тоді хлопець вирішив завітати до своїх товаришів, що жили колись неподалік і розпитати про квітку. На диво друзі жили там же та вже мали свої сімї, а їх діти як колись вони самі тепер часто ходили гратися на смітник. Друзі з дитинства, про яких як і про троянду він забув розповіли, що коли Василь поїхав вони старанно доглядали квітку, але троянда все одно загинула. – Грунт, мабуть, не підійшов. – сказав Васькові хтось з його друзів. Не дочекалася вона його. Повернувшись ввечері додому, Вася став шукати книгу, що купив ще в дитинстві «Про троянди». І лише пів на другу ночі він її знайшов. Коли хлопець розгорнув книгу з неї щось випало. Він нагнувся та підняв невеликий папірець з надписом «…на пам'ять» зі зворотної сторони якого була фотографія Олі – дівчини-троянди з села-смітника. Щось кольнуло десь глибоко у серці і пекучим жаром розлилося в сторони. Юнак швидко сів в автомобіль і помчав у село. Але було пізно. Люди сказали, що вона померла від туберкульозу 5 років тому. - «Грунт не підійшов» - обмовився хтось із сусідів. Ранок, здавалось, не збирався вставати, натомість ще й пустився невеликий дощ тому Васелю запропонувати перечекати його в одному з будинків. Але той відмовився. Казали, що Оля його чекала і що її поховали неподалік того місця де була зроблена ним фотографія. Зараз там поруч кладовище. Тому юнак кинувся туди. Спочатку він стояв над могилою і дивився як каплі падаючи з хреста роблять ямки в землі. Потім гладив її фотографію на хресті, ніби прощаючись. А після цього пішов на те місце де колись робив фото. зараз туди скидали сміття з кладовища: вигорівші вінки, корзинки, бур`ян, вицвівші квіти. Та попри це, саме місце не змінилося з того часу та тепер у ньому було щось рідне, знайоме. Навіть не дивлячись що дощ моросив, було тепло і свіжо. А між кучами сміття де колись в сонячних променях стояла Оля в вицвілій червоній сукні (коли її фотографував Вася) тепер тремтіла під дощовими краплями яскраво-червона троянда. Хлопець нагнувся до неї і поцілував її ніжні холодні і повні води від дощу розкриті пелюстки зі словами: «Нарешті ти мене дочекалася». Потім він повернувся до машини по маленьку лопатку, яку завжди возив про всяк випадок. Обережно викопав квітку, обгорнувши корінець ганчіркою, яку знайшов в машині. Він забрав квітку до себе додому і посадив посеред садка, обложивши маленьку клумбочку кольоровим камінцями. Троянда висаджена в дощ прийнялася і хлопчина постійно нею милувався і квітла вона лише для нього. Будучи вже стареньким Василь Васильович полюбляє кожного літнього теплого дня виходити в садок, коли його внуки йдуть гратися на смітник з внуками його п’яти найкращих друзів, сідати на нещодавно пофарбовану лавку і дивитися на величезну клумбу троянд посеред садка обкладену кольоровими камінцями, і вдихати їхні п’янкі пахощі, якими оповитий увесь двір. Жодну з білих троянд зрізати не можна, особливо ту- яскраво-червону, що в центрі клумби. Ввечері перед сном Василь Васильович завжди дивиться на картину де за склом на білому полотні лежить лише одна засушена пелюстка троянди, тієї самої, що пропала на смітнику. Цю пелюстку зберегли для нього його друзі. І діти і онуки знають що Василь Васильович знає все про трояди і дуже полюбляє ці чарівні квіти, але ніхто з них не здогадується про причини захоплення якому він посвятив своє життя. Як тільки розвидниця, знову Василь Васильович шкандибає з паличкою до своєї дівчини-троянди Олі, що кожен ранок роквітає для нього. А ввечері його вітає його щастя – пелюстка зі справжньої троянди на смітнику.

ID: 892548
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.10.2020 22:57:18
© дата внесення змiн: 22.10.2020 22:57:18
автор: Тетяна Вотер

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (51)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Чайківчанка, 23.10.2020 - 09:42
hi give_rose Гарна розповідь.
 
Тетяна Вотер відповів на коментар Чайківчанка, 26.10.2020 - 12:32
Дякую 23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Вода
Святослав_: - Плинка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Об`ява, аркушем на поверхні.
Святослав_: - Клеївка.
Синонім до слова:  Плед
Genyk: - Втихомировач
Синонім до слова:  фарбуватися
Genyk: - Хамелеонитись
Синонім до слова:  Плед
Юхниця Євген: - Шаля, укривало
Синонім до слова:  Сніг
Пілілігрим: - Льодопух
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вода
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Сніг
Новоградець: - Водяна пудра.
Синонім до слова:  Сніг
Юхниця Євген: - Холодна манка
Синонім до слова:  фарбуватися
Malunka: - Глазуруватися фарбами
Синонім до слова:  Локдаун
Svitlana_Belyakova: - Безвихідь
Синонім до слова:  Сортування
Svitlana_Belyakova: - Вибраковка
Знайти несловникові синоніми до слова:  Сортування
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Локдаун
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Алкоголь
Мила Машнова: - Зеленый змий
Синонім до слова:  виноград
Svitlana_Belyakova: - виногрона
Синонім до слова:  Падіння
Svitlana_Belyakova: - налигнувся
Синонім до слова:  виноград
wallushka: - соковинка
Синонім до слова:  фарбуватися
wallushka: - або розкольоритися
Синонім до слова:  фарбуватися
wallushka: - закольоритися
Синонім до слова:  фарбуватися
Svitlana_Belyakova: - наводити марафет
Синонім до слова:  фарбуватися
Святослав_: - Набарвитись, набарвлюватись.
Синонім до слова:  Колесо
Святослав_: - Котиколо.
Синонім до слова:  Пальто
Genyk: - Утеплювач
Знайти несловникові синоніми до слова:  Деньги
Новикова Дарья: - Щастье-зло, бумага, Банкноты, где зп?! Сразутрат, бабки
Знайти несловникові синоніми до слова:  Еда
Новикова Дарья: - Обжирал, что-то-жуй, нямнямням, Чавкаойд, Жратва, Хавка
Знайти несловникові синоніми до слова:  Сопля
Новикова Дарья: - Сносапад, Апчи-ой, высморк`ай, Школынет,
Синонім до слова:  виноград
Святослав_: - Дуркогонець.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Пальто
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Прога
Катинський Орест: - залiзо, машина, система
Синонім до слова:  Прога
Святослав_: - компотенція, комп`ютенція
Синонім до слова:  Дитяча коляска
Андрій Ключ: - Дитянка
Синонім до слова:  виноград
Чорнобривець: - виноносець
Синонім до слова:  Дитяча коляска
Далека Зірка: - Дитячий ВІЗОК, возик
Синонім до слова:  Дитяча коляска
Чорнобривець: - колиханка
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верс(слог)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  виноград
Nikolya: - виночавик
Синонім до слова:  виноград
Genyk: - Виномісто
Знайти несловникові синоніми до слова:  виноград
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Прога
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Дитяча коляска
Олекса Удайко: - "ескалатор продуктів кохання"
Синонім до слова:  Дитяча коляска
Микола Холодов: - Дітовозик
Синонім до слова:  Дитяча коляска
Genyk: - Джипомалюк-АААЯЙКА
Синонім до слова:  Дитяча коляска
Genyk: - ДЖИПОМАЛЮК
Знайти несловникові синоніми до слова:  Дитяча коляска
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Колесо
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  фарбуватися
Genyk: - Осінитися...
Знайти несловникові синоніми до слова:  фарбуватися
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  звук
Genyk: - Децибелят...
Синонім до слова:  звук
Дмитро Заграй: - товариство децибелів
Синонім до слова:  Алкоголь
Дмитро Заграй: - Колиска для дорослих
Синонім до слова:  Новини
Mattias Genri: - Мізкомийка
Нові твори