Бувають у житті моменти не прості:
Коли здається виходу немає,
Та скільки раз стрічала я в путі
Добрих людей, що доля посилає.
А може просто - посилає Бог,
Щоб з ними я зустрілася в дорозі,
І щоб душа звільнилась від тривог
Які здавалося нести була не в змозі.
Знов сходить сонце й щастя знаю є
Бо в кожен день несуть ці люди диво,
Бувають дні - "негода" дістає
Я з вами, друзі, почуваюся щасливо.
Що не кажіть, - мені щастить в житті
І хай там що - мине найбільший клопіт,
Я вдячна Богу, що зустрілись ті,
Що доброти дали мені уроки.
Галина Грицина.