Раніше працював я на заводі,
Крутивсь, як білка, я біля верстата,
Та врешті-решт сказав: „Все! Годі!" –
Дуже ж мала була зарплата.
Не міг звести кінці з кінцями,
Хоч самогон смердючий пив,
Дешевими труївся цигарками,
Не жив, а ледве-ледве скнів.
Тепер я на завод – „наклав”!
Верстат лише в кошмарі сниться...
Нове життя я розпочав
І на базарі став крутиться.
Я кури-гриль тепер печу!
Шкварчать рум'яні мої кури,
І п'ю і їм до не схочу –
Не праця, а лиш перекури.
Дурні хай на заводі гОрблять
За жалюгідні копійки,
Грижу лише собі зарОблять –
Я ж багатію залюбки.
Духмяний скапує жирок,
І капають в кишеню гривні,
Я не рахую копійок –
Діла твої, о Боже! – дивні.
Не думав я ніколи зроду
На курях гроші заробити,
Жаль, що колеги по заводу,
Ніколи, не зможуть їх купити.
Ой, не все так просто. Там багато охочих поділити прибутки: поліція, податкова, екологія, пожарні, санепідемстанція, фонд захисту прав споживачів.
Бідні кури.
так і є... люди праці отримують копійки, а комерція, бізнес - процвітає 
