До мене повернувся тим же шляхом
Котрим від мене йшов тоді ти сам,
Своє життя я піднесла на плаху
Хоча я знала, що чекає там.
Ти йшов в дорогу нОву, невідому
І що хотів мені ти цим сказати?
Тебе ніхто вже не чекав до дому
Життя жорстоко роздає відплату.
В моїх очах ти співчуття шукаєш
Та не шукай - його там не знайдеш,
Через роки чому ти все питаєш:
"А що без мене краще ти живеш?"
Живу як можу, або як умію
Ти теж своїм зі мною не ділись,
В надії серце тішити не смію
Не прислухаюся до кроків як колись.
Зате життя на повну відчуваю
Ціную кожну мить і так скажу:
Тепер свою свободу поважаю
Повір, живу і навіть не тужу.
Галина Грицина.