Не читайте мене...
Не для всіх я пишу свої вірші,
Бо написане все, то є сльози моєї душі,
Не поет я і знаю, та можу сказати вам більше:
Дуже мало буває в моєї душі читачів.
А тому, мої сльози не варті чиєїсь уваги:
Це загадка для когось, а може комусь маячня,
Я шукаю слова, бо у кожному є переваги,
Це не просто слова, а щирі мої почуття.
Не читайте мене, я на вас не ображусь ніколи,
Не читаючі зовсім говорять - нормально живуть,
Між словами блукаю, чи ходжу між ними по колу,
А когось ці слова мені скажуть:"За душу беруть".
Не читайте, кому все написане - літери мабуть,
Негатив не зливайте на сльози моєї душі,
Адже всі люди мають - відомі й приховані вади,
Не читайте слова, якщо вам ці слова - не вірші.
Галина Грицина.
Я читатиму Вас. Всю відкриту, довірливу душу,
хай натхнення до віршів ніколи у Вас не згаса.
Співчуватиму з Вами разо́м, хоч, напевне, не мушу.
Сила ві́ршів таких - насолода й безмежна краса
Можливо, той, хто вас так назвав, мав на увазі лиш те, що ви пишете багато. Так, у вас справді багато віршів, але ваша творчість навіть дуже різноманітна.
синяк відповів на коментар Nafta, 25.08.2020 - 20:47
Ні, ця людина ніколи і нічим себе до цього не проявляла.Це просто після вчорашнього Дня Незалежності.
Надзвичайно щирий та емоційний вірш! Вважаю його одним з найкращих Ваших творів. Дуже прикро, якщо Ви справді вважаєте, що Ваші вірші не варті уваги. Вони прекрасні
синяк відповів на коментар Nafta, 25.08.2020 - 20:24
Дякую Вам за розуміння і підтримку. Мене сьогодні обізвали графоманкою,тому такі емоції і слова. Але все минає. Хоча можливо і лишить свій слід. Вірніше уже лишило в цих словах.