Питання задаєш і чуєш у відповідь образу.
Лиш губи розтулить, що слово, то культуру "підніма".
Він пан, господар. Геть недарма високий чин займає.
Цей дар, скажімо: "Найвища повна вільність, як зараза."
Живуть собі такі, як хочуть, хоч знань у них замало.
Верховна Рада. Галас... Тут всюди точать теревені.
Гуде висока стеля. Скандали, бійки, мовить "геній"...
Суспільний дім, люди інші. Країни долі тут нема.
І наче кожен із них захисник державного блага,
Повинен відстоювати наші права - спільні, людські.
Для чого ми їм дали вільні крила і гострі штики?
Народ повний докору, пожадливі - злочинцям баласт.
Усі вони занадто добряче дбають про власний рот.
Навчились ловкачі між трудяг-людей нечесно жити.
Обранці вдовольняють втіхи і збещені, і ситі.
За що така їм плата, коли наш втрачаємо народ!
