Перше кохання, вогник палає,
Любов до нестями і крику душі,
Серце від нього щастя чекає,
Пише душа ще невмілі вірші.
Почуття ще дитяче,наївне і щире,
Не знає про рани ,біль від усього,
Прекрасна любов в голові коло виру,
До пізньої ночі все мріє про нього.
Перше кохання - радість нежданна,
В голові безлад думок,
Знає цю істину кожен іздавна,
Лиш до коханого нас веде крок.
Перше кохання - замріяні очі,
Набите тату на зап'ясті - любов ,
Такими безсонними стали вже ночі,
До нього доріжки ведуть знов і знов.
Перше кохання - звістка щаслива,
Справжнє без ролей і гри,
Та на подушці сліз ніби злива,
І долі прохання - "Ти не зітри "
А доля не винна ,просто буває,
Першу любов як скло розіб'ють,
Але серце чітко одну істину знає ,
Любов цю із пам'яті вже не зітруть .
