Розлукою між нами стала осінь
І почуття холонуть як земля,
А я все пам'ятаю навіть досі
Як ми ходили разом у поля.
Я пам'ятаю небо - ніч у зорях
І тиху річку з дзеркалом води,
Ми відчували кожен серця порух
І все як в казці там було завжди.
Так промайнуло літо, чи кохання,
Стіною хмари,чи сльоза розлук...
Впаде зоря - загадую бажання
Відчути ще тепло від твоїх рук.
Галина Грицина.
зворушливо-трепетний вірш 
