того року, року вовка,
в цілому світі пахло кров'ю.
все було вкрито снігом та кригою,
а все окрім того – кров.
траплялися дні, наша зграя
здобувала тисячу й більше життів.
це було, коли я бігав з вовками
заради слави й доброго полювання.
погляньте на мене: на кого я схожий?
а тоді вовки були моїми братами.
погляньте, не бійтеся: звідки вам знати,
що я любив тоді, й що я люблю тепер.
чи могли б ви не помічати цього вовка в мені?
його тіло й душа очистилися в вогні.
коли арктичний холод, і сходить повний місяць,
він виходить, і виє, скликаючи на полювання.
то були незабутні героїчні епічні ночі,
а сьогодні вночі я прийду по тебе.
того року, року вовка,
я ще не знав тебе. ти вже тоді була?
цілий світ був моїм, я мандрував лісами
та сніговими пустелями; почувши мій голос, люди
замикалися по хатах, тулили дітей до себе
та тремтіли від страху, і сонце висіло низько.
то який же я зараз? тоді я був иншим:
порочним і злим, розумним і блискавично швидким.
поглянь на мене: тобі навіть і не наснилися б
ті жахи та страхіття, що ними
ряснів мій звичайний день.
то був вовк у мені. він горів, коли сходив місяць.
він виходив, і той вогонь було видно за тисячу миль.
то був мій рік. я вив, як плакав
за своїми невинними жертвами,
а сьогодні прийшов до тебе,
дитино. я тебе з'їм.
тоді, того року, сталося: своїм звичайним порядком
ми гнали здобич по кризі великого озера. зграя
вся була, як одне; моя душа співала,
та полювання пішло не так, і я залишився сам.
погляньте на мене знов. це вже не я, не вовк.
вам би й на думку не спало, як плаче тепер моє серце:
то був звір у мені; тоді був великий холод
в нижньому світі, де бігав з вовками. і ось я тут.
я плакав і вив, скликаючи зграю на полювання:
я полював на тебе; я знав, що вони загинуть
in the year of the wolf, motörhead
