Краса такою різною буває,
Буває ніжна з запахом ванілі.
Бува очима рани вижигає,
І смажить нутрощі твої немов на грилі.
А пахне різко- мускусом,жасміном,
Нарцисом з легким присмаком сандалу.
Ще й очі чорні в мікс з адреналіном
Гвоздять тебе подібно перця жалу.
А ще бувають очі щастя повні.
Воні зелені, наче ноти лайму.
Як вермут і беліні невгамовні
І залипаєш в них подібно слайму.
Краса буває як польові квіти.
Немов ромашка братки і барвінок.
Такі прості і милі часом діти,
Що прикривають свій шкідливий вчинок.
А ще краса буває з грімом бурі.
Вона сварлива, грізна і бурмоче.
Вона спиняє подих до одурі.
І має карі і лукаві очі.
А ще, краса буває в запустінні,
Вона срібляста, виважена, мудра.
Живе вона у листя шелестінні.
Запах історій : порох, або пудра.
Оксана Самохліб 2020р.
@KseniBerkeli
