UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: I.Teрен: Було чи ні? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. КОМЕНТАРІ Олекса Удайко, 09.07.2020 - 15:52
Такого давно не читав: еклектика містики, любові в, води і політики... Старіємо...   Єдино, що тішить: "постукав я кінець-кінцем"... Ото вже кінець! Цікаво, як високо було вікно?  I.Teрен відповів на коментар Олекса Удайко, 09.07.2020 - 21:20
На те вона й еклектика і відповідна рубрика. У кожного генія є можливість об’єднати політику і любов, використовуючи останні рядки кожної строфи.У нас є тільки один піаніст із відповідним інструментом. Ніщо мені не заважає написати «в кінці кінців», що було б граматично правильно, утни пародію. Я на це спровокував одного пародиста на ФБ, щось мовчить. Від старості не сховаєшся, це правда, яка не тішить. Олекса Удайко відповів на коментар I.Teрен, 09.07.2020 - 23:15
цікава історія... А врешті-решт, «в кінці кінців» - це теж лінгвістична провокація, бо є калької із вражої раші!  I.Teрен відповів на коментар Олекса Удайко, 12.07.2020 - 13:20
Вовків боятися – в ліс не ходити. Дослівні переклади – це не калька, як наприклад: взять, гулять, гуля́, веселя́, підійма, опуска, якими аж кишить примітивна поезія папуг української класики.В решті-решт, врешті-решт, кінець-кінцем, кінець кінцем, в кінці кінців – абсолютно українські слова і словосполучення і не треба наводити «тень на плетень» |
|
|
|||||||||||||||||||||||
