Цілунком випила весь подих,
Коханка, сповнена жаги.
Розвіялась. Лишився подив.
Вже не ввійти у береги.
Вже не вміститися в об’ємі,
Бо інший вимір і портал.
Всі відчуття знайомі й щемні.
Траплялось, тіло покидав:
З утроби у буття реальність.
Ставав зі світом сам на сам.
Неперевершено, брутально.
Зірвало з уст одну з осанн.
