Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сумирний: Про куркульство та лихварство аторів КП - ВІРШ


Сумирний: Про куркульство та лихварство аторів КП - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




Про куркульство та лихварство аторів КП

Сумирний :: Про куркульство та лихварство аторів КП
Спробую цим нарисом подати певні підсумки свого споглядання та сприйняття текстів, що розмістилися останніми днями... Я не зловживатиму кредитом вільного часу авторів. Час треба витрачати на відпочинок. Саме тому, без усякого плану, довільно, працюватиму над цією темою з місяць.. Тож почнемо. Хай першою буде дама - Надія Башинська. Ось уривок із ії віршу: ...То ж майже все віддав Бог дітям і наказав цві- сти, як квітам. Дорослим так сказав: «Втішайтесь. Дітьми у душах залишайтесь. А якщо будете , як діти – життю зумієте радіти.» ID: 878186 ТИП: Вірші СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний Мені подобається надолужувати такі ламентації римованих дієслів дореформеною епохою (1861), яка викликала появу торгівельного і лихварського капіталу не лише в економіці, а й навколо-літературній царині. Оповідній... Народ не може мовчки терпіти примхи долі. І тут поглянемо на уривок із тексту криптоніму Yellow Flame "Ти знаєш?" "Пройшли з тобою ми дорогу різну ось пролетіло вже 3 роки І я не чую в голові емоції..." ID: 878181 ТИП: Вірші СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається це "не чую в голові емоцій...". Це ж треба... Природнім результатом цього є, мабуть, непомірна поширенність можливості -отак - запросто публікувати все, що у голову спаде... І сунути його у "філософську лірику"... Я теж - сую цей нарис туди ж... Залишки середньовічча подає твір "Гюррем" від Ivan Kushnir-Adeline. ...Я відаю, що перед нею тисячами Замовкли б всі і впали долілиць І зціпеніли би перед сумирними очами, Тіпаючись в ярмі мережева зіниць. ID: 878170 ТЕМАТИКА: Любовна лірика Мені подобається - тут є слово "сумирними", трохи схоже на моє прізвище. Однак, думав-думав над речетативом "Тіпаючись в ярмі мережева зіниць". Прийшов висновку: станова замкнутість селянської общини, прикріплення селян до наділу, кругова порука - так -середньвічча передано... Коли на дворі проглядає сонце - непомірно поширюються "ніжні" і "гарні" форми нищого і гіршого капіталу римарства ( тут - утворення рим). Не плутати, адже у моєму Харкові є прекрасна вулиця Римрарська... Несе зовсім інше значення слова. Так от, повернемося до наших римотворців. Візьмемо рядки із картини "Мелодія дощу", від Кордиш Уляни: "...Оркестр музику сумну Так мелодійно й ніжно грає, В дивній мелодії дощу У грудях серце завмирає..." ID: 878245 ТЕМАТИКА: Інтимна лірика   Мені подобається ОЦЕ стімголове римування дієсловами... Все, що перше під пальці попалося -ген - через тестатуру - перегналося на сайт... Можливо, двісті років тому, нечісленні заможні селяни, перебуваючи серед маси "маломіцних" і прочиали б такі рядки із завмиранням серця, тулячи у свої голови слова по складам... Нині -неминуче - індефирентність... Коли трапляється "шедевр", його слід подавати цілком. Ось - він зветься "Забуття", від авторки Тетяни... Забуття, нема забуття Шукати дарма. Нема. Забуття і кров каяття Проллється дарма. Катма. Від буття втікати з життя Стікає вина. До дна. З небуття і до забуття Дороги нема. Дарма. ID: 878293 ВИД ТВОРУ: Верлібр Мені подобається його обзивання верлібром... Тут не можна проігнорувати зв*язок літературного куркульства з розкладом мізків усім чтачам. Коли, здається, хто прочитає цей мантровий-верлібр-катма-життя-до дна, той перетворится на сільського лихваря-глитая та на щось, може, й інше... Мізерний наділ площі тканини тексту - бодай едина його принада... Щастя коли попре, то вже попре... Раз - і натрапив на ще один шедевральний опус. Причому - із епіграфом, розлогим, біблійним. Підепіграфський твір мав би розширити та поглибити віковічний текст... Ну, так, задається, треба. Бо, навіщо цитування? Тепер - поглянемо, якому розвою піддалася авторка Лілія Мандзюк "Ти до церкви записався, Добровільно приєднався. З-зовні праведним здаєшся. “Лицемір”, - у Бога звешся... Друже, Бога не обманиш, Бо Його найперше раниш. Залиши своє лукавство, Бо не ввійдеш в Боже Царство. Досить сліпо шкутильгати, Знаєш: треба щось міняти. В цьому Бог тобі поможе! Змінить серце зле й негоже. ID: 878296 ТЕМАТИКА: Інша поезія натхнення Мені подобається сама тематика "поезія натхнення". Може, букву "т" замінити на "д"? Експлуататори, а ще ліпше -експлуататарки біблейних уривків, закабаляють (від еврейского вчення "каббала") неміряний простір і-нету, роздачею у позику шику-римування a la записався-приєднався-маниш-раниш-кутильгати-міняти -поможе-негоже... Красота! c'est un chef-d'œuvre, як кажуть одеські французи... От де твір, що охоплює усю нашу тему, водночас. "Шампань - партнёр-фигурист!" від Євгена Юхниці К поспелой клубничке шампанское взял Прихожу, и звоню. ---Не сорвана я ещё, значит, нельзя Приближать болтовню, - Такое послышалось через окно. Дом её – прям стальной… Тогда уже ей пишет сам мой айфон В её ча́тельный комп. «Клубничка, где спряталась ты под листочком, Давай, покажись! Шампань, фигуристке-клубничке в платочке - Партнёр- фигурист!» ID: 878503 ТЕМАТИКА: Любовна лірика Мені подобається те, як Юхниця Євген дванадцятирядковиком ув*язує торгівльно-лихварський капітал міста із залишками селянської праці кустарного промислу - вирощення полуниць... І читач, приміром я, вбачає своерідний наріст на організмі вже вкрай запомороченого карантинованого життя - прояв народної непокори. Непокори народного виробництва: шампанського, полуниць і віршування (доволі вдалого, слід визнати...) Аж - говть - і знову пішло на звуження творчого браншу - звужуючи тим самим попит на силу віршованого слова... Маю на увазі ось такі рядки опусу "Схилився ранок в роздумах при вході" від Вікторії Волі... ...Прокинсь людино, заблукана, далека Від ніжності, легкості, краси, Посміхнись, хай мрія злетить,неначе лелека І розіллються довкола світла голоси   Не бійся поглядом торкнутися неба, Нехай в душу загляни синьоока блакить, Відкинь поспіх , бо найбільша в світі потреба – Відчути як сенсом наповниться мить. ID: 878506 ТЕМАТИКА: Філософська лірика І звернув я більше уваги на несамостійне оброблення матеріалу... У затінку лінощів автореси запали гарні наміри... У теоретичному відношені полягає сторона мого погляду, у практичному - шкода нерозвинутого сюжету, не мертвими словесами... А ще "філософська" лірика... Скоріше Фіхте у його німецькому текстолозі відповідає цій дирикторії... А при хаотичному стані публікацій КП, - надзвичайні лови "перлів" поетотворень... Ось - ще одне. Знайшов, утнула  Катерина Собова: ... Перестань всього боятись, Пора уже знати: Ти повинен намагатись Хоч щось світле мати! ID: 878601 ТЕМАТИКА: Іронічні вірші Мені подобається сама іронічність до написаного! Насамперед дане текстотворення несе спільну порожнечу із словом "вірш", просто так. Нічого не можна заперечити проти вакууму. Мене дивують, неупинно - потуги авторів дієсловити за будь що... Зносного оброблення мислі у таких текстах - ані чичирк... Вони запруджують сайт, як пластикові пляшки русло річки... Такий от підсумок... Від слова сум... У кожному творі переховується його автор. Коли б фіскальні установи не мордували заможне селянство і бідноту - у нас би не було пауперів. І це доводтить текст "БУРЯЧКИ" від Пісаренчихи. Сапаю бурячки. Схотілось кави, Какао, кісілю, кампоту ще. І розумію ж, путає лукавий, Нашіптує: "Побалуйся борщем" Якби курила, то з розумним видом Пускала б кільця диму в небеса. А так, або сапай, або обідай, Інакше ж не пробачиш собі сам. Розумна жах - удачу обхитрила: Сховалась в затінку й пишу вірша. Що не кажи, мистецтво таки сила: Радіє тіло, бавиться душа. ID: 878839 ТЕМАТИКА: Гумористичні й жартівливі вірші Мені подобається доволі вдалий пейзаж і жанр. От аби більшість авторів повернулася "обличчам" до сучасного суспільства несправедливості... Де про даних верств населення (тих, що самотужки сапають бурячки) не пишуть забронзовілі вже забужки, сняданки, дереши, кокотюхи тощо... А добре було б послаити цей клан на... на буряки, аби не вживати іншого слова... Тематика села -життя на лоні природи та спогадів - благодатна нива. Нема жодного літератора, що обминув цю стежину, ностальгічну. У цьому бранші звернув увагу на дванадцять рядків "Заховані думки" від Наталі Косенко - Пурик. Як вабили мене, оті стежки, Що вилися, як ниткою до хати, Бо там були заховані думки І слід відчутний де стояла мати Ось образ я малюю ніжно словом, Біжить вже виглядати у віконце, Так день розпочинається все знову, Коли в висотах сходе миле сонце І погляд вже направлений у світ, Де розлетілись діти, ніби пта́хи Та опадає той останній квіт, Але завжди чекає рідна мати... ID: 878832 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається самий початок і останні чотири рядки. У них - сіль і смак почуття. Розклад селянства -становище жахливе... Жихливе тим недбалим ученням наших керманичів-державників, яке довело до спустошення сіл... І це останніми рядками, як "той останній квіт" - передано природно, добре. Середина - знівечена римою-затасканою "віконце-сонце"( бо, багато авторів лінується таки пошукати іншу)... А банальна рима - банальний зміст... Мені очевидно. А чи бачить це авторка? Напевно, хапаються за глову модератои КП... Та, нічого не вдієш: за хаотичного стану самопросування - ліпляться поробки на КП, як наприклад такий-собі перл: Одна думка Якже хочеться єднатись, Дарувавати оті рідні слова. У добрі завжди перемагати, Щоб у нас була думка одна. ....... Щастя зустрічалося щодня, Подяка і краса у кожному слові. Єднала нас думка одна, Бо найкраща наша українська мова... ID: 878932 ВИД ТВОРУ: Поема ТЕМАТИКА: Філософська лірика автор: Валентина Ярошенко Мені подобається відсутність хоч якогось зносного оброблення цих рядків... Неначе писане, як пальчики по тестатурі клацали й клацали... Поки не стомилися... Думаю, що подібні віршотворці ніколи не проводять і гадки у собі: "навіщо пишу?". Ось, мариться "добре" бажання: "Якже хочеться єднатись..." (далі - рима - незрима), а насамкінець - "Бо найкраща наша українська мова..." Коли наша мова така найкраща, то шукайте словоодяги для висловлення ваших і наших почуттів... Лише у вже застарілому трохи словнику синонімів Святослава Караванського подано близько 15 000 синонімів... Українська мова жива - як море, як океан, як безмежність фарб і тонів, і тканин, і тд... Ви ж, пані Валентино, думаю, не носите одне й те саме плаття... Доброта ж у Вас присутня... Аж он на цілу поему мали види... Хай пощастить наступного разу... Обмежуючись наведенням коротких підсумків, де змішую матеріал порівняно вдалий із абсолютно, чи відносно недостославним, дивуюся... Обчисліть середній оборот одного дня віршопояв на КП, аж дух запнеться... Такі є дні - плодовиті... Ось плодоносить і авторка Віра Торська "новизною" віршописа "Бывают дни когда…" Бывают дни, когда не дышиш, Бывают дни, когда поеш, Моментами ты видиш и не слышиш, Моментами ты чувствуеш, но лжеш. И утром искренне приняв решенье, К обеду изнываеш от тоски. А к вечеру усильем воли, Идеш и ищеш выход впереди. Рожденная в сознанье бодрость Вдруг устает... приходит лень. Тогда уж никакая колкость Не тронет.. хоть коли весь день. Когда слова написаны под вялость, Не верь им милый, добрый друг. Тут в каждой букве лиш усталость Пишу... а вдруг поможет, вдруг. ID: 878929 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається визнання самоє поетеси про свої словопади: "Не верь им милый, добрый друг./ Тут в каждой букве лиш усталость /Пишу... а вдруг поможет, вдруг..." Такі сповідальні рядки ми читаємо, що аж у магазин піти хочеться. Узяти пляшку і заспівати, під п*янючий супровід фо-но старого Макаревіча: "Бывают дни, когда опустишь руки, и нет ни слов...". А, між тим, авторка носить таке живе ім*я ВІРА! Тож, зичу я їй - звести до купи всі розкидані бодрячки "сознания" і бути щасливою... Аби схаменутися, досить прочитати останні чотири рядки із нового тексту "Зелен зелений", що утнула Оксана Батицька у тематику філософської лірики: ...Літо буяє Знову душа В благодаті чистилища Духом Святим запричастилася. ID: 878963 ТЕМАТИКА: Філософська лірика   Мені подобається, феноменально рядок "В благодаті чистилища...". Хоч, я і не католик... А кому ж це із католиків не сподобається... Он і папа Борджія і його наступні субсеквенти покинули б це розпливчате вчення про 40 днів..., аби прочитали цю флексаніму... Вітаю з продукцією! А цей твір від Білоозерянської Чайки несе течіїю мислі - попри, під і через "МОСТ ЛЮБВИ". Він настільки стрімкий, що треба ставитися з огляду на його міражну стрімкість дуже обережно. Наведу лишень уривки. Хто захоче - перечитає увесь на сторінці авторки. ...Все мысли – в том далеком мираже, в тех тропах счастья, часто нами хоженых. Влекут волшебной силою те берега Что к солнцу в гости нас с тобой водили, все чувства раскрывали донага, Мы вместе все печали в них топили... .... А мост влечет смятением – душа к душе, И чувства вечные - несет течением... ID: 878954 ТЕМАТИКА: Інтимна лірика Мені подобається спогад про пісню "Несёт меня течение". Чарівні, неповторно-простенькі, втім - вкрай щирі і вдверті слова якої написав Віктор Дюнін. Пісня та живе й понині - від далекого, вже минулостолітнього 1975 року. Цю цифру не мжна порівнювати із цифрами наших фабрично-кустарного виробництва пісняків Лісапетного батальйону, вінників тощо. Спасибі авторці "МОСТа ЛЮБВИ" за спогади про прекрасне. Врешті-решт література для цього й винайшлася нашими пращурами, коли у них вже відпадали хвости... І дещо до теорії реалізації творчго задуму хочу навести на прикладі уривка із тексту "Я не заплачу від злослів*я", що виклала НАДЕЖДА М. Це зробила вона до Дня Друзів... У нас же нині, що не день -то якийсь день... Скоро ніхто й на роботу не ходитиме... А відтак, як заартачився свого часу Струве проти "письменників" - не стільки по суті, скільки помилковим уявленням про поезію... ...Не буду плакать я знечів"я, Для сліз є приводи другі. Я не заплачу від злослів"я, Для цього сльози дорогі. Чи дош, чи сльози знову ллються, Сміюсь крізь сльози їм на зло. Та головне, щоб не спіткнуться, Найбільш боюся я цього. Слова, як стріли металеві... ID: 879055 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається визнання самоє авторки, що слова цього твору "як стріли металеві...". Колючі, холодні... І все "ллються..., щоби не спіткнуться"... Ще колись, давно, на початку пошесті модернового віршотворення, буржуї розпатякували: продукти обмінюються на продукти... І були праві... На який продукт може обміняти цей витвір пані НАДЕЖДА М? Адже, вірш - теж продукт. І, навіть, доволі непростий: бо ще учора його не було на всій землі, а сьогодні - він створений... І ось він є... З цього огляду я завжди дивувався і дивуюся "байдужості" авторів до кропіткого, сердешно-духовного творіння свого продукту... Як не критикуй, не аналізуй, не підказуй, навіть по-доброму, більшість віршописців не робили ніякого з цього аналізу висновку... А, навпаки, енергійно огризалися... Коли цілком визнається беспомічність, її терплять. Свого часу Адам Сміт зробив навіть крок назад у порівнянні з фізіократами... Я ж приділю, однак, хоч і повтор - нетерпець. Нетерпець публікації гнобить будь-який твір. І ось прикладом - текст "Час іде" від Вікторії Павлюк. А час так стрімко йде, невпинно, Лиш вперед у нього шлях . Як вода він швидкоплинний, Летить немов у небі птах. Час робить величезні кроки, забирає наші роки , Щоб думати про після і згадувати доки. Розміром з життя він має папірець, На ньому є дорога лиш в один кінець. Хоч шлях цей буде непростим, Тернистим,повен бід ,печалей , Та головне йти не одним, Щоби в дорозі зустрічали.... ID: 879040 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається тут те, щоб з*ясувати гарячку віршопису, перегляду пробілів між словом та комами (ставилися вони, певно одразу, як і писалися - прямо "на сайт") - просто прочитайте кінцівки т.з. рим... "навпинно-шивидкоплинний, роки-доки, папірець -кінець..." Як - не треба й Tableau poetic, аби пожаліти авторесу і побажати, дружньо "Щоб думати про після і згадувати доки" буде у неї бажання віршувати... Як писатиме молода авторка далі, поживемо-побачимо. Хай їй пощастить. І безмена та площина вітіївитих віршів ні про що... І цитувати марно, втім - обіцяв - пиши... Ось, неначе у вже згадану дорефермену (1861) епоху забовванівся "новий" вірш "Душею прикипіла" від Калиноньки... Я на хуторі родилась і зростала... Душею прикипіла до полів, Польових квітів врода чарувала І тьохкання вечірніх солов'ів. Сплітала я віночки в житі, Де маки і волошки розцвіли, Ранішними росами омиті... До мене усміхалися вони. Дзвеніло тихо золоте колосся І ніжно лоскотало за чоло, Легенький вітер цілував волосся... Як гарно , і як затишно було ! Цей спогад й досі гріє, наче сонце, Він такий світлий , теплий і легкий. Хатинка біла, світиться віконце... І мами погляд рідний й дорогий. ID: 879041 ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу Коли читаєш навіть дитячі твори Михайла Пришвіна відчуваєш пейзаж і настрій. Там усюди вимальовуються і природа і людина в ній... Пані Калинонька, розлучіться із середньовічними римами "колосся-волосся, сонце-віконце" і вірш виграє від того. Замисел у Вас є. Наповніть текст живими фарбами слів, а не шаблонами із "пісочніци". І все буде ладом! І - невгасима жага у дівчат, особливо писати прямо у "філософську лірику"... Головне, аби - на люди... Туди ж і Ганка Поліска із риторичним ламентуванням "БЕРЕЖИ СВОЇ КОСИ". Подавати суцільне тло тексиу не стану, обмежусь уривком. Тут дієслівні римов*зи аж тріщать... ...Нехай бурі зловіщі кресають, Нехай безсиль по швах тріщить; Вони міці такої не мають, Щоби справжню любов згубить. ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається як казав мій друг єфрейтор Журба: " Ну нахіба так писать?". Бути живим - це динамічне, не статичне поняття. Ще психолог Еріх Фром помітив. Помітив і я, читаючи прожогом текст "Люблю життя…" авторки Катерини Мотуз. Наведу уривки. Бо треба дотримуватися регламенту, угорі ж мною і зазначеному. ...Люблю руками, щось робити, Не можу, просто так сидіти, Як маю час - пишу вірші, На різні теми - для душі... І дачу, дуже я люблю, Хоч і чимало там роблю, Але на втому, не зважаю, Душею я відпочиваю... ID: 879221 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається, що нині більшість дівчат у філософську лірикують рубрику. Не подобається байдужість до самовираження незатасканими словами... А ще тревіальне вживання дієслівних псевдо-рим - тягарем втягує будь-який твір на дно. На саме дно болота певних суспілтьних класів - початківців. Із цим слід боротися, шановна пані Катерино... Природнім результатом такої боротьби, повірте мені, буде Ваш успіх! Серед усіх наук, здається, найважлівішою -наука про життя... Втім, антропологія немислима без поетики, ніколи. У кожному вірші, навіть самому незначному, присутня певна історія розвтитку людини. Чи то -фізична, фізіологічна, духовна, естетична... У цьому - той грунт, на якому народжуються таланти, творчі. Та - ближче до тіла, - як казав Мопасан, вустами Остапа Бендера... Ось коротка мережка із дванадцяти радків "Я не я", що з*явилася недавно під ніком Wicenta. Я схожа на рослину Мені потрібен дощ, Людині потрібна людина І мені здається також… Я схожа на птаха І хочеться літати, Ця птаха-бідолаха Лиш може щебетати Я схожа на машину В якій відмовили гальма, Просто потрібно людину Та поки її ще нема …. ID: 879266 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається те, що у данному випадку все співпадає. Навіть філософічність і сама поетична безвідповідальність авторки до самої себе. Інакше поезія і не зветься цим совом. Будь-яка справжня література творится заради щастя. А щастя досягається діяльністю і прекрасними вчинками... Тож, сподіватимусь, альтер-его ліричної героїні, - Wicenta діятиме, прекрасно і з успіхом. Радий був прочитати і перечитати ці 12 - рядків, сповнені сенсу і почуття, справжнього. І, користуючись нагодою, раджу авторці узяти участь у нещодавно розпочатому (як мені відомо) літ-конкурсі "НАШЕ СЕРЦЕ". Я братиму! Докладно на сайті: https://zeitglas.io.ua/s2740391/ Думаю, тікий твір матиме успіх. Внаслідок прогалини яскравих змін у житті країни, втрачається оптимізм. Це ми споглядаємо кожного дня. На вулицях, із екранів ТБ, моніторів PC, планшетів, просто - поглядом у вікно... Однак, далеко не кожна людина здатна висловитися про це лаконічно і влучно... І от тут я наведу меткий тівр "Безмежна синь: оптична далина…" авторки Надії Позняк. Безмежна синь: оптична далина, обмежена конструкцією фото. Початок червня: пісня голосна розлита вколо солодко і просто. Поліфонія ранку, мов яса для струдженого серця. Як відрада. Для тебе сяє вранішня роса, тобі співає армія перната. Немає ні проблем, ані питань. І нас немає... Ми були і будем! Є світла мить про те, що відліта єдиним спалахом і падає в нікуди. ID: 879264 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається поєднання філософічного міркування та конкретного споглядання пейзажу, побачене струдженим серцем поета. Думаю, що пані Надія насамперед відрізнила однорідність начеб-то "відсутності проблем" і широчінь "оптичної далини" погляду й поміслів людини. Чи не ясно вже із першого прочитання, що тут йдеться про, нажаль, тривале падіння світлої миті в нікуди... Коли б я був радником нашого президнента, я приніс би й поклав цей вірш на зелене сукно коштовного робочого стола керманича найбільшої у Євпопі країни, за територією і потенціалом... У продовж теми наведу уривок достойний уваги. Це - фрагмент із тексту "А ти?" Ольги Ратинської. ( Втім, раджу читачам перечитати увесь тівр на сайта авторки!) Чому так радієш, доню? Так гасне багато зірок, Подію подія гоне, Щурячий рік, миші в рок Женуться за голим намистом, Від сірості я вже пнусь, Не знаю, куди глядіти... Мамо, моя мамо! Вже рутка розквітла. З гори, ...і я не дивлюся, Канали, в каналах отих, Крім нори, ..і ви не ведіться, Люба, .. Читайте любовний роман! Навіщо Вам серденько грубе!... ID: 879272 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається щирість, вірність і показовість реалій, творчо-перегнана крізь мозок і серце. Причому, йдеться діалогом про звичайне... Звичайне безбарвно-сіре спливання нашого життя... Цей вірш, навіть в уривчастому моєму цитуванні, доводить НЕПЕРЕБОРНИЙ факт: людина - значно ширше культури, що нав*язує їй "колективна угода", виписана державниками: часто -звичайнісенькими дебілами... Вірш вартий найширшої читацьекої уваги. Вже, навіть з огляду на начеб-то несвідому мотивацію дитини: "і я не дивлюся, /Канали, в каналах отих, /Крім нори, ..і ви не ведіться,/Люба...". Такий твір - знахідка, у кращому розумінні цього слова. Хочеться ще писати про нього, але -обіцяв бути лаконічним... Дякую. Декілька разів переглядав доробки, що викладали на КП Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський. І не знаходив полемічного характеру іх системи написання дуплетом. Щоправда, пригадувалося гоголівське: " А ти спробуй грати дуплетом, от доді б я подивився..." ( Ноздрьов до свого зятя Мєжуєва). Як відомо із подальшого - нічого із того дуплету не вийшло виграшного. Суперечність двоавторства - зв*язана з споживанням літератури пригодницького та гумористично-викривального напрямку. Поглянемо на доктрину тексту "Пробачення і прощення" від вищеназваного дуету. Приходимо малими в світ, Кажуть - гріха тоді нема, А він з"являється пізніш, Людина ж бо грішить щодня. Росте разом із нею й гріх, Вона цього не помічає, А найболючіше близьким, Яких постійно ображає. Вважає, що це все дрібничка У душу ближньому плювать, Як в тую чистую криничку, З якої воду потім брать. А згодом чується "пробач", Буває ж боляче пробачить. Наприкінці його життя Тяжко без прощення вмирати. ID: 879399 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається сам вальсоподібний ритм філософемних кінцівок "помічає-ображає-плювать-брать", а на сам цінець - сбивка "пробачить -вмирати". Чи не правда - схоже на хто в ліс, а хто по дрова... Можливо, цьому тандему було б краще танцювати, а вони вірувати заходилися? Хто зна... Однак, у кожної людини є можливість творчого зусилля, що дозволяє вибратися із тупика своєї невдачі. Тож, сподіваюся на це. По мелодійно-ритмічності ще декілька речень. І тут поглянемо на 12-ть рядків псевдоніма Lana P. "-ЦЕЮ…" Схилився вечір у садку чорни- цею, вгорі запалює вогні. Твої вуста пашіли полуни- цею — солодкими здались мені. Струнка постава видавалась гли- цею — просканував сновида тінь. Гаряче тіло пахнуло кори- цею на фоні диких шамотінь. Поласував тобою, мов суни- цею, а очі — джерела глибінь. Була для мене в миті ці зірни- цею між пересічних мерехтінь. ID: 879394 ТЕМАТИКА: Любовна лірика Мені подобається приховане питання про зовнішню торгівлю переносами... Переносами там, де це немає ніякого, окрім зовнішнього зиску. Перевірте: чорни-цею так само римується із полуни-цею... Однак, запустивши уяву - можна припуститися що йдеться тут про якусь ницість... Спробуйте самі, читачі мого опусу, тим паче, що далі йтиметься про горяче тіло - та ще на "фоні диких мерехтінь" ... Уявляєте? До 16+. Свого часу писам Маркс - показати в так би мовити, ідеально середньому типі... Оттака вона -любовна лірика від Lana P... Людина частенько дожидається теплого, веселого слова... Здебільшого, такі слова трапляються у привітаннях та некрологах. Останнє не чіпатимемо, поглянемо на перше. Прикладом слугуватимуть декілька рядків із " Привітання від "щирих" зусиль…", що написала Тетяна Рейне Не забудь мені завтра сказати, Привітання від "щирих" зусиль. Знаю важко знайти, й побажати, Побажання у "пів сотні миль". Там здоров'я, удача, натхнення, Доброти, вірних друзів, краси. Мішок грошей, чи євро пойменно, Дім, машину у двір завести. І роботу, і яхту на морі, Тепле сонце, пісок просівний. Океан подарунків і зорі, "Гаман.."лейбовий, шкіряний.... ID: 879390 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається ізнову філософство жіноче. Воно веде і приведе значно швидше до загибелі "ескадри" нового віршування за старими звичками... Вітання - немов тост, коли вже всі під добрячим шофе: лементуймо, що у голову взбреде, всі будуть раді... Головне -не забути згадати про "Гаман.."лейбовий, шкіряний... Справжнє куркульство. Массове ж розуміння якого неменуче веде до визнання... Сьогодні слово "емансипація" звучить дещо старомодно. Однак, вимоги нового часу не цілком виконані... Це я так, "иносказательно". А по-суті хочу навести вдалий вірш, що написала  Анна Шульке "Пророк". Білі волоски на скроні днів, Як на тілі застарілі шрами... Ти, продутий усіма вітрами, Якось мені в двері подзвонив... Людяності склянку попросив І тарілку добрих слів гарячих... Ти, що, певно, все у світі бачив, Може, крім камінної роси... Втамувавши голод й спрагу, ти Вийшов непоміченим з квартири. Та ще довго чувся голос ліри, Подруги твоєї самоти ... ID: 879518 ТЕМАТИКА: Філософська лірика А тепер повернемося до емансипації... Маю на меті - показ цима 12-ма рядками тої потужної творчої сили авторки, що ДОВОДИТЬ справжній талант висловлення, чемність мислі, напругу події (хай і абстрактної, але - живої)... От, героїня твору стикається із тими ж проблемами, які стояли перед жінками і старшого покоління, й до того... Тоді, коли серце і душа починає задумуватися, як можна поєднати простий і безбарвний інколи навколішній світ із захватом поезії... І при цьому не втратити правди, сподівань і віри у добро. Щиро дякую авторці. Що існують чисельні іманентні суперечності (коли все внутрішньо притаманно предметам або явищам, бо випливає з самої їхньої природи) відомо давно. Вони - усюди. Он і Зеленський обіцяв одне, чинить інше. Все виплило із його природи... Був "криворожаном", став "галичаном"... Се ля ви... Зберігаючи свою попередню думку про емансипацію як Sache in sich, отримую розширення діапазону у текстах "Приоритеты", які розставила на КП Eva1904. Приоритеты расставляя, Пренебрегать не стану впредь И буду чувствовать - живая... В миг жажды сердца умереть. ⠀ Внутри меня большая сила На созидание и любовь. Но боль ее - невыносима, Порою так, что стынет кровь... ⠀ Извечно в топе хит-парадов Мольба о счастье до небес, Но по аллее променада Поспешно двигается бес... ⠀ Танцует вальс на панихиде Больших несбывшихся надежд И возле склепов в «пирамиде» Всех концентрирует невежд. ⠀ Душа порою укрощает Бесовский неуемный нрав, А, иногда, и так бывает, Что он неоспоримо прав. ID: 879528 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається жага дівчат до філософії. Шкода тільки, що справи замальовані у квартах при цьому зовсім не вигадані... Просто спрообуємо помоделювати будь-які рядки твору по-новому, наприклад так: И возле склепов в «пирамиде», Поспешно двигается бес... Танцует вальс на панихиде Мольба о счастье до небес... І знову - усе так, як у нашому сьогоденні... Співпадає? Втім, найекспромтніше враження справляє невеликий текст на основній сторінці авторки (Там, де стоїть напис: Про себе:) Це - продовження, чи, може, самий початок приоритетів. Наведу його: От страсти у мужчины кровь бурлила И женщина с улыбкой на устах Сказала, что себя бы разрешила Поцеловать, Но только в двух местах О мужики, святая простота! Он к женщине подвинулся поближе И попросил быстрей назвать места Она сказала - в Риме и в Париже! Якось мити Михайла Пришвіна скаржилася: "Свиней продавать стали. Раньше всё ели сами, а теперь продают, чаевой народ пошел, мертвый..." Вона мала свій погляд. Авторка Eva1904 має теж погляд свій. Цього я, звичайно, і не думаю заперечувати. А ви, читачу? А на справжні суперечності і перепони вказує вірш "Музей залишився без музи", що подарував своїй коханій, нам і дійсно -всьому світу поціновувачів справжньої поезії  Чорнобривець. Музей залишився без музи Тут стало порожньо тепер Немов шарам більярдним лузи Не вистачатиме тебе Мені зосталися на пам'ять Недомальований сюжет «Остання битва з вітряками» І твій чарівний силует… ID: 879543 ТЕМАТИКА: Інтимна лірика Мені подобається у цьому творі щирість, лекий сум крізь гумор та самоіронічність толкового письменника, який знає як писати і вміє це вбирати у живі слово-картинии кожного рядка. Тут немає поділу на "внутрішній" і "зовнішній" зиск. Є творча краса, стильна. Третіми особами раніше називали селян-землеробів... Оскільки вони розкладалися, розкладаються і будуть розкладатися на кляті класи, підкласи, прошарки "нашого-ще" суспільства... Відтак, на матюки землеробів звертали увагу народники, соціалісти, марксисти, уклоністи, комуністи, націоналісти і різні ще істи... Втім - аж занадто приділяли цьму уваги - маоісти... Причому матюки у сьогоднішньму тлуміаченні й пішли із китайскої, самої звичайної мови... Їх ніхто й не придумував... Коли Тамерлан привів через пустелі і степи, подолавши і Дніпро і кручі, аж до берегів Москва-річки своїх активістів... Прийши й мовні з ними реформи реформи... Приміром, просто китайські слова, зовсім не матюки, - сентнції, назвемо це так: "Nahuiya" із китайскої перекладається просто, аж буденно: "цього не може бути!"... Не вірите, перевірте... І такі іразочки -ще "цветочки"... Втім, усе за смислом відповідає... Се ля ві. Цю тему мені оновили рядки "Матюки", що утнула на КП Арі Кінлем-Задворна... Матюки придумав той, Хто ударивсь об двері мізинцем, Розповів як у нього болить, З особливим для того натхненцем. «Обмежений словниковий запас», «Некультурно», «невиховано»… Ох, часом краще матюками один раз! Накипівше висказати... ID: 879748 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається утискання подібних текстів у лоно філософської лірики... Я цілком приєднуюся до зауваження ще славно- і сумно-звісного пана Струве про те, що ніякої принципової різниці між внутрішнім і зовнішнім ринком для "натхненців" не існувало й не існуватиме..., як то утверджує необхідність третіх осіб... Адже, нагадаю, бути живим - це динамічне, а не статичне поняття. А матюки-завжди у русі... Наголос можна ставити на будь-якому складі останнього слова. Якщо селяни - "треті особи" у сенсі землеробства і розпродажу земель олігархату, то звичайні домашні птахи - символи споглядання... Споглядання, озлобленого своїм же куркульством... Тому ілюстацією коротка замальовка-притча "Вільний лебідь" Тетяни Мош. Кури лебедя образили, Закудахтали красу. Птах, підтятий злими фразами, Змив у синю висоту. Кури на землі лишилися Щось шукати у смітті. Промайнув щасливо крилами Вільний лебідь в висоті. ID: 879823 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається, вже традиціна тяга дівоцтва до філософського розділу, як відділку поліції... Якщо існують ортодоксальні учні, здатні вчитися на творах Езопа, Глібова, Крилова, то вина цілком на таких учнях - у їх диаметрально протилежному висновку. Адже, нічому не вчаться... А текст - попри його традиційність і риторизм - корисний. Мораль його, здається мені така: " Погані новини сьогодні, можуть перетворитися на добрі завтра..." Етика, як вже зазначалося, - це прикладна психологія. Поетичний твір завжди частина етики. Хоча б, самого автора. Я ставив собі задачу, починаючи цей нарис, не повчанням чи критикою творів, скоріше - вивченням (для себе) певної еволюції "сучасного стану" публікацій на КП. А те, що нарис мій дещо деформувався - то не його слабкість, то - втручання самих текстів у моє життя. І в цьому - знову-таки - етичний вплив... Такий, приємний вплив відчув я у творі Тетяни Ященко "Спокій" Я – спокій. Коли згубились ключі від минулого. Коли зупинились вітри і потоки. Коли помилки і провини обнулені. Я просто вода в озері. Не видно дна, так глибОко. Це десь поза вітром і грозами. Уяви? Безкінечний спокій.   Нібито від підлоги відклеєні стопи. Нібито нема ні часу, ні строків. А спробуй так само відчути? Ти – спокій. ID: 879929 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається дійсне відчуття того слова, яким озаглавлено цей невеличкий за обсягом, але об*ємний текст. Його можна й слід перечитувати декілька разів. А можна й запам*ятати. Останнє - це сама вірна ознака поезії. Коротенька правда часто виявляєтьсь простим "мещанством". Але й такий підхід -свого роду внутрішня ідеологія. З цього приводу за ілюстративний матеріал подаю текст Наталії Косяк "Тебе желаю счастья" И пусть сгорает сердце до конца, Пусть душу жжёт невидимая сила, Я помню очертания лица, Того,с кем жизнь уже не раз сводила. Пусть пишет он другой по вечерам, И так же как и мне в любви клянётся, Воспоминания свои я не отдам, Быть может,в нем когда-то тоже отзовётся Укроет пусть его любви волна, Ну...или,бьёт ручьём,безумной страсти, Пусть жизнь теперь у каждого своя, Ему желаю я простого счастья. ID: 879970 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається философський натяк на щастя: "Укроет пусть его любви волна,/ Ну...или,бьёт ручьём,безумной страсти... Коротенька правда не хитає велику, а лише саму себе... І, все ж, вона відповідає правді прообразу жінки, яку вигнали із Раю..., щоправда, разом із чоловіком... Можливо, й під пісняка: "Мы желаем счастья вам, счастья в этом мире большом..." Слово "проза" йде від грецької "вперед". Слово "вірш" ("стих") - від "ряд", "порядок". За цією градацією поглянемо на вірш "Уже дощі записані" від Лани Сянської Уже дощі записані до word (у) Вірші про щось замовчують з шухляд, Торішніх злив дзвінку веселу воду Скупий поглинув прілий листопад. Ба, кажуть літо справді календарне, У місті йдуть трамваї за дощем, Загляне вечір нишком до кав’ярні, Сховавши сум під захисним плащем. Вікно обіч трамвайних паралелей - Комусь на згадку знімок «про було», Портрет з дощем в насидженій оселі, В якій чи я, чи просто лише тло? ID: 880129 ТЕМАТИКА: Вірші, що не увійшли до рубрики Мені подобається самовизначення авторки про те, що такий вірш складно обмежити... Адже, із наведеного 12-ти рядковика видно, як мова художнього тексту поділяєтьс на дві частини, внутрішньо й зовні. Із самого початку розмова йдеться вільно-організована, а дедалі - певна (виправдана) підкоренність помислу (внутрішнього погляду-згадки) -відповідному строю і ритму: у яких, здається, оглядаєються і повертаються схожі одна із іншою частини... І навіть, слова ... Весифікація споглядання-спомину, дуже вдала! Відчутно музичність замальовки, поетичнї. Приємно, коли натрапиш на, навіть самий нескладний вірш, мова якого відповідає нормам живої говірки. І, здається, що твір такий - дитячий. А чи не згадуємо ми наше дитинство, як найкращий час... Чому найкращий? Брехали менше... Ось там, мені здається, і виник текст твору Тетяни Горобець (MERSEDES) "Літо в гості кличе" Доторкне твого обличчя, Промінець ласкавий. Літо, літо в гості кличе І шовкові трави. Берег, річка, ліс казковий, Птахи голосисті. І твої слова любові, Ніжні й такі чисті. Підніме хмаринка в небо, Де гуляє вітер. І приго́рне день до себе, Всі пахучі квіти. Ми неначе одне ціле І кохання з нами. Лиш би сонечко світило, В небі над ланами. Лиш би мир у вьому світі, А війна - ніколи. Щоб завжди раділи діти, Пахли матіоли... ID: 880133 ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу Мені подобається перехід від оспівування природи та ритму рухів нейтральних - до заклику загально-громадянського значення, вселюдського. Цей текст можна покласти на піню, будь якого жанру. І вона піде в люди... Здається, найближче завдання прихильників карантину -тепер у перехідному періоді... На нього мало хто зауважує... Однак, все відбивається, бодай і несвідомо, у творах КП-шників. От, прогляньмо текст "Я не боюся…" від Далекої Зірки Я не боюся більше самоти. Із нею я недавно подружились. До стану цього треба дорости. У ньому - тиха радість особлива. У ньому бачу я себе і світ. І пізнаю з натхненною жагою. Яке це диво - ЖИТИ на землі. Яка утіха - згода із собою. ID: 880627 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається, що ліричнна героїня не перестає існувати, вона тільки заглиблюється у себе... Може, для того, аби зібратися з силами і поставити справу об*єднання всіх само-занурених на твердий грунт доростання... Коли жіноцтво, цнотливе, не боється того чи іншого, міцне чоловіцтво дає задки. Так буває. Особливо із огляду на загальний стан життя... Даю окремого текста: " От ще би дим від сигарет…", що уклав у філософську нішу КП Андрій Толіч: От ще би дим від сигарет і був би справжній сплін А на стіні мертвий поет завмер, чекає рим В душі свідомий чоловік втікає від подій Життя біжить за ним одним та стадо гонить з ним Усі біжать у майбуття якого вже нема Сьогодні лиш одна гроза втішає, як слова А на стіні ожив поет з відразою в очах В душі свідомий чоловік враз розуміє страх... ID: 880666 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається - контрастування до тексту попереднього - раз. Кустарним виробництвом -два. Боротьбою думок із самим собою -три. Теоритичною і практичною біганиною втечі від подій - чотири... Тут самий рух і дух - дуже небезпечний щодо будь-яких алюзій та ілюзій. У значенні як зразка для всієї стадії стогнації мертвого поета, що завмер... Цей твір, на мою думку, прийшовся б до вітальної адреси будь-якому із мерів нашої державно-самоврядувальної ланки... Без стану остраху перед мертвими поетами, місцева робота лишатиметься вузьким кустарництвом... Пробачте загрубіле старезне слово... Але ж, воно живе із нами... Критик не може обійтися без грубощів. Про це ще Бернард Шоу писав... Адже, критик бореться з усіма, а всі - борються із ним. До того ж останні - ведуть "боротьбу" даремно.... Поясню. Критикуючи той чи інший твір, критик тим самим уже доводить, що текст твору не лишив його байдужим... А це в літературі красного слова чогось-то й варте... Так само й мені - безпристрастність не властива. Зазачу на втіху всім, чиї тексти я тут піддав розгяду, що непересічні поети (від Есхілу до Юхниці) - були і є музично-чутливими... А це означає, простою мовою, звертали увагу і повагу до уяви про їх творчість, напряму. Філософічно це? Можливо... Ми можемо зустрічатися із своєрідним явищем втрати епітетів... На КП -таке - праворуч і ліворуч. Але, повернуся до конкретики. Ось твір -із всього одним постійним епітетом: "Тревожный" чемоданчик. За авторства псевдо Птица Радость: "Тревожный" чемодан мой собраный стоит. Всё, что по жизни нужно, в нем так давно лежит: Книг стопка самых лучших, Тетрадь и карандаш, Гитара шестиструнка Альбом, мелки, гуашь... Букетик незабудок, что с Родины моей, И фото самых близких, родных моих людей. И если вдаль дорога меня вдруг позовет "Тревожный" чемоданчик возьму с собой в поход. Там все есть, что для счастья в далекой стороне. Там все моё богатство. Там всё, что нужно мне. ID: 880728 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається не ригоризм тексту. Тут - усе, як завжди. Але, "тривожний" - настільки тісно зростається із прив*язаним спершу до нього казенним словом, що під кінець стає невіддільним... Хоча, за конкретним сенсом поетичного життя-буття його героя - несумісний із ним... Герой не рятується, а йде "в поход"... Може, стильове й традиційно співвіднесене написання не яскраве... Але рядок "там всё моё богатство" -тягне на повагу, коли це чесні слова... У міркуваннях кожної людини є частина ітин... А ще більше - помилок. Втім, очі (справжні, не п*яниці і не політика) промовлятимуть істинами. Простий зразок -в уривку з тексту "В глазах…", що подала, "не мдрствуя лукаво" Марина Чиркова: ...Глаза скрывают все, что есть в душе, но мы так редко смотрим прямо в душу. Мы все боимся что-то не прочесть, боимся не огонь, увидеть - стужу... ID: 881008 ТЕМАТИКА: Філософська лірика Мені подобається намагання висловитися про внутрішній присуд... Ці рядки написані неквапно з огляду на клас гри літературної, однак - умотивовано щиро... А з огляду на те, що більшість розглянутих текстів (все ж таки) подавалося у рубрику "філософська лірика", хочу звернути увагу молодих талановитих авторів КП на, як мені здається, справжнє втілення філософської лірики через рок-виконання: https://www.youtube.com/watch?v=aAW0aBkXR08&feature=youtu.be&fbclid=IwAR0ZV0TcjU5kBkgNCJKlb5LebCu1NCuTTE53-ynOE-oqLKvVlrcXnXMieQQ

ID: 878187
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.06.2020 16:26:56
© дата внесення змiн: 28.06.2020 10:15:06
автор: Сумирний

Мені подобається 9 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Юхниця Євген, Оксана Батицька, Тарас Комаринський, Пісаренчиха, Mikl47, Білоозерянська Чайка, Тетяна Мош
Прочитаний усіма відвідувачами (356)
В тому числі авторами сайту (43) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Тетяна Мош, 16.06.2020 - 22:16
Довго думала про жанр свого "Вільного лебедя" . Дякую за підказку - замальовка-притча.
Притча є одним із засобів вираження морально-філософських роздумів письменника, нерідко протилежних до загальноприйнятих(Вікіпедія).
То що не так із філософською лірикою?
 
дякую вам, що обрали найкращий з моїх творів wink biggrin cry

Ваша робота ще одна причина того, що потрібно працювати, писати і працювати. З кожним наступним разом виходитиме краще.
Натхнення нам усім cup
Всього вам доброго і світлого smile
 
Анна Шульке, 14.06.2020 - 09:36
Якісна у Вас критика,змістовна,все по суті і,що важливо і приємно,без агресії. Гуманна критика hi
 
Ольга Калина, 13.06.2020 - 16:25
Чомусь, себе не знайшла. Мабуть, не читаєте?! biggrin biggrin Ну шо ж, продовжуйте далі, не зупиняйтесь. Хтось же повинен це робити.. Наснаги, терпіння і бажання. give_rose
 
Гарні огляди пишете. Критично, але по-доброму, з гумором. Це щиро і без іронії.
А от тепер про гумор. Ви все про інших, а про вас - ніхто. Хіба це добре? Ні, звісно. Можливо, виправлю цю ситуацію http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879494 . wink hi
 
Сумирний відповів на коментар Тарас Комаринський, 13.06.2020 - 09:02
Мої нариси цілком абстракті. Відносно ідеального і того не існує, ніде. hi
 
Надія Позняк, 11.06.2020 - 11:34
smile Страшне перо не в гусака. smile Дякую. Розбір польотів корисний для авторів. Тому ваш нарис повз не пройде. 22 22 Гарної погоди нам усім!
 
Віра Торська, 10.06.2020 - 00:20
Подякувала вам в коментарі на своїй сторінці, залишу подяку і тут smile Такі живі реакції - насправді в мистецькому світі їх суттєво бракує. За живий нерв та небайдужість - респект)
 
Юрій Пивоваров, 09.06.2020 - 08:32
Гарний текст! Дякую Вам! Гадаю, що Ви слушно зауважуєте: «…банальна рима – банальний зміст», мені також сумно дивитись на скупчення пластикових пляшок.
Проте, на мою думку, аналогічна картина – на будь-якому поетичному сайті, де немає вимогливих, безжальних літературних редакторів.
Шедеври народжуються вкрай рідко. Виручити може тільки статистика. Наприклад, для того, щоб з’явився український кінофільм цікавий всьому світові, треба знімати десятки картин на рік, а не одну-дві.
Золотошукач промиває центнери пустої породи заради кількох дорогоцінних крупинок. Я переглядаю сотні сторінок преси, з надією прочитати думку, яка збагатить моє уявлення про навколишній світ.
Ще, приміром, пісня «Червона рута» – взагалі унікальна! Пісня, на якій можна збудувати цілий фестиваль! Я не знаю інших прикладів у світовій практиці… Навіть «All You Need Is Love» чи «Hotel California» навряд чи мають такий потенціал.
Ймовірно, другої «Червоної рути» вже не буде.
Тобто, як то кажуть, неможливо написати вірш сильний як «Любіть Україну», але цього треба прагнути.
Засвідчую Вам свою повагу.
 
Сумирний відповів на коментар Юрій Пивоваров, 09.06.2020 - 08:46
Про гармонію у вірші, музику словосполучень та словоутворень нині дбають саму обмаль. Це - від лінощів самих авторів. Через легкодоступність до публікацій. І, майже тотальну відсутність критики, дієвої. Аби не змішувати абстрактні теорії із конкретними вдачами, творчими. З цього огляду, здається мені - нині деякі українські рок-групи зробили значно більший крок. hi
 
Юрій Пивоваров відповів на коментар Сумирний, 09.06.2020 - 10:20
hi
 
Тетяна Мош відповів на коментар Юрій Пивоваров, 17.06.2020 - 09:01
Люди - це не кінострічки і не грунтова порода. Це світи́, планети, долі... Час розставить усю поезію на щаблі й роздасть ранги.
Коли випускаємо зі школи 1-2 відмінників на рік із золотою медаллю, то решту дітей не "змиваємо" в річку і не "забраковуємо" через невідповідність нормам. А як роздивишся того відмінника серед тисячі дітей та попрацюєш з ним довгими зимовими вечорами, то лише тоді маєш результат - його результат!
Так що не вимахуйте шаблею! Можете - допоможіть, а ні - то не заважайте!
Творіть своє. Натхнення Вам. 16
 
Оксана Батицька, 09.06.2020 - 07:32
12 22 give_rose Флексаніму це що?
 
Mikl47, 08.06.2020 - 14:32
12 hiА продовження буде?
 
Дякую за відгук до вірша "Мост любви". Я на сайті новачок - трохи більше місяця - не гадала потрапити до нарису wink До критики прислуха́юся, адже багато чого ще не знаю в поетичних азах. Рада, що я в Клубі Поезії! hi
 
Пісаренчиха, 08.06.2020 - 07:22
Дякую.
Сьогодні Ви не в гуморі, але Всім на користь.
 
Юхниця Євген, 06.06.2020 - 11:55
Бравоооооооооооооооооооооооо!!!!!!!!! Дай Вам Бог Жити і Бути поетам Ангелом і Біноклем!!!!!!!!!!
 
Лілія Мандзюк, 02.06.2020 - 19:32
Щодо нарису: спасибі за рекламу. smile Нехай Ім'я Спасителя стає відомішим!!! 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Оснащений
Genyk: - Заряджений
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оснащений
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Відблеск
Ulcus: - а точно є таке слово?
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відблеск
Еволюція Сайту Поезії: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Паніка
Еволюція Сайту Поезії: -
Синонім до слова:  Новини
Г. Орел: - Обс :D
Синонім до слова:  Новини
Genyk: - Сорочинці
Синонім до слова:  Графін
Genyk: - Водотримач
Знайти несловникові синоніми до слова:  Новини
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  опора
Зелений Гай: - Підтримок
Синонім до слова:  Злочин
Зелений Гай: - Переступ.
Синонім до слова:  Графін
Тетяна Мош: - Кара́фка
Синонім до слова:  Марсохід
Genyk: - МАРСОПОВЗ
Синонім до слова:  Всюдихід
Genyk: - НЕПРОХАНЕЦЬ
Синонім до слова:  Всюдихід
Genyk: - НЕПРОХАНЕЦ
Синонім до слова:  Злочин
Genyk: - ГРІХОПАД
Синонім до слова:  Дотик
Genyk: - ТОРК
Синонім до слова:  Злочин
Г. Орел: - Протизаконня
Синонім до слова:  Марсохід
Г. Орел: - Марсотачка. :D
Знайти несловникові синоніми до слова:  Злочин
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Дотик
Г. Орел: - Співучасть
Знайти несловникові синоніми до слова:  Марсохід
Еволюція Сайту Поезії: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Графін
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Всюдихід
Оксана Батицька: - Полтергейстер -треба запатентувати :D
Синонім до слова:  Дотик
Оксана Батицька: - Черк( черкнути рукою,нігтем).
Синонім до слова:  Смаколик
Оксана Батицька: - Лакомка,насолодник,солодунчик,цмоколик
Синонім до слова:  Дотик
Svitlana_Belyakova: - Глибоке відчуття щастя...
Знайти несловникові синоніми до слова:  Дотик
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Вікторія Воля: - Любов безсмертна іскра світла
Синонім до слова:  Всюдихід
Г. Орел: - Коронавірус
Знайти несловникові синоніми до слова:  Всюдихід
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Під,їзд (у будинку)
Open Air: - наголос на і?
Знайти несловникові синоніми до слова:  Біжутерія
Open Air: -
Синонім до слова:  опора
Open Air: - відчай
Синонім до слова:  опора
Оксана Батицька: - Хребетність
Синонім до слова:  опора
Оксана Батицька: - Міць
Синонім до слова:  опора
Г. Орел: - Лушня, атлант, каріатида.
Синонім до слова:  Любов
яся: - любов - магніт
Синонім до слова:  Подвиг
Г. Орел: - Супервчинок.
Синонім до слова:  Подвиг
Svitlana_Belyakova: - прояв любові
Синонім до слова:  опора
Svitlana_Belyakova: - химерне підгрунтя
Синонім до слова:  Подвиг
Badendor: - Героїчний вчинок
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Лісник: - Чеп́іга
Синонім до слова:  Консультація
Дід Петро: - Розтлумачення
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Дід Петро: - Утримачка
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Дід Петро: - Утримака
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Дід Петро: - Хапавка
Синонім до слова:  Консультація
Г. Орел: - розтлумачення
Синонім до слова:  Совість
Г. Орел: - Ангел-охоронець
Нові твори