Ми зустрілись з тобою весною,
Коли квіти розцвіли в садах.
Ти йшла поважною ходою,
А птахи співали на проводах.
Я не вірю, що сталось зі мною,
В серці з'явився вогник і не погас.
Ти була стривожена, як перед грозою,
І дивовижна без прикрас.
З тобою солодко й незвично,
В наших серцях бриніла струна.
Вітер гойдав ліхтарі так велично,
Від стукоту прокотилась луна.
Ми йшли через наше місто,
Спинились біля твоєї брами.
Твоє обличчя сяяло так урочисто,
І ми ловили кохання губами.
Щастя Вам та любові.
Дуже гарно! Щастя Вам, Вікторе, із Вашою "дивовижною" 
Натхнення та чудового дня! 
