Ти дивовижна

Ми  зустрілись  з  тобою  весною,
Коли  квіти  розцвіли  в  садах.
Ти  йшла  поважною  ходою,
А  птахи  співали  на  проводах.

Я  не  вірю,  що  сталось  зі  мною,
В  серці  з'явився  вогник  і  не  погас.
Ти  була  стривожена,  як  перед  грозою,
І  дивовижна  без  прикрас.

З  тобою  солодко  й  незвично,
В  наших  серцях  бриніла  струна.
Вітер  гойдав  ліхтарі  так  велично,
Від  стукоту  прокотилась  луна.

Ми  йшли  через  наше  місто,
Спинились  біля  твоєї  брами.
Твоє  обличчя  сяяло  так  урочисто,
І  ми  ловили  кохання  губами.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873892
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2020
автор: Віктор Варварич