В той день Земля вся струсонулась!..
Раптово стала ніч і зупинився часу плин…
Давніх писань страшне пророцтво збулось, -
Бо на Хресті вмирав найкращий Людський Син!
Розп’ятий… Він вмирав за Правду, за Ідею!
Ні, Він не здався, не просив пощади ворогів,
Чим здивував немилосердну та безщадну Іудею,
І покорив серця людей усіх країн, земель, світів.
Учення Він приніс, щоб людство все прозріло,
І до землян просвітлення божественне прийшло.
Любов’ю, милосердям нам всім серця відкрило,
З Євангельською правдою свій відгук там знайшло.
Життя Він так любив, а віддавав свідомо,
Аби Любов божественна завжди жила в душі…
Так Батько заповів, а Син приніс нам Слово,
Що має вічну цінність на всі людські віки.
І як би не жадали підступно та лукаво
Страждальця покарати жорстокі вороги,
Та не змогли вони безгрішну душу розіп’яти,
Що Вічність всім відкрила крізь Подвиг на Хресті!
P.S.: Про завершальні земні години людського життя і про останню спокусу Ісуса Христа можна прочитати у книзі «Остання спокуса Сина Людського».
http://sbook.com.ua/ru/home/563-poslednee-iskushenie-syna-chelovecheskogo.html
