Нехай надворі й дощ холодний,
Знайду і в каплях я красу.
Сьогодні день мінорний,
Та й тут я плюс знайду:
В сльозах відвертих ліки,
У тиші мудрість, істина в душі.
І від життя прийму усі недоліки,
Допоки любов живе в мені.
Доки ти – сонячна весна, хоча,
Зимою полонена, нездійснена,
І всеодно співатиме душа,
Моїм коханням воскрешена.
Й нехай дощі – вони безсилі
Якщо судилось двом любити.
Коли, немов, одна душа надвох
І в темноті зі світлом будуть жити.
