Як на життєвій ниві довгій...
Як на життєвій ниві довгій
Хтось плюнув в душу тобі тричі...
Поглянь на серпанковий обрій
І повтори слова одвічні.
Про віру і любов всевишню,
Про те, що карма є над кожним!
Поглянь: знов квітне в саду вишня!
То ж стань з середини заможним!
Облиш образи всі для інших,
А сміх веселий — для колишніх!!!
28.03.2020 м. Львів Наталія Калиновська.
Гарний вірш!З болем в душі на жаль... Шкода, що є такі жорстокі люди на цім світі...Та не звертайте уваги,краще всупереч їм, навесні квітнути в суцвітті.
Шануйтеся! Удачі Вам!