Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Крижановська: ГОЛОДНИЙ СПОГАД (новела) - ВІРШ


Світлана Крижановська: ГОЛОДНИЙ СПОГАД (новела) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 16

Пошук


Перевірка розміру




ГОЛОДНИЙ СПОГАД (новела)

Того вечора у нашій хаті було темно та сиро. Мені було сім. Я чула страшний жалісний стогін із запічку - це повільно віддавала свою душу Богу молода жінка, моя мама, тіло якої було таким сухим, що світу невидано, а живіт - розпухлим - вона помирала від голоду. Наступного дня її тіло батько самотужки вивіз на місцеве кладовище, замотавши попередньо його у стару ряднину. "Там, на кладовищі, серед мертвих, було багато й ще живих, що знесиленими лежали біля власноруч зарання викопаних ям, очікуючи своєї смерті. А якого смороду - словами не передати!" - ділився побаченим ввечері тато. Отже, після смерті матері, у мене залишилися тільки батько та бабуся. Найбільше часу я проводила саме з бабунею. Жилося нам важко, однак, після раптового зникнення татка, стало ще важче. Якось у наш будинок зайшли двоє незнайомців та наказали батькові одягтися й прямувати слідом. Я, не зважаючи на малий вік, чітко запам"ятала його прощальний погляд: він розумів, що більше нас не побаче. Так і сталося - не повернувся. Тепер нам з бабунею виживати довелося удвох. Ще за життя матері декілька "бугаїв" з нашої господи винесли усе. Пам"ятаю той жахливий, переломний для нашої сім"ї день: "бугаї" нишпорили по закутках, щось шукаючи. Їм кинулася у ноги ненька, благаючи на колінах залишити хоча б декілька бурячків! Та ці нишпори були невблаганними - вони винесли усі продукти! Проте, декілька випадково розсипаних картоплин, грабіжники тоді не помітили. Горище будинку було устелене сухою шкарлупою від пшона та ячменю. Баба нишком, щойно темніло, за допомогою жорен, перемелювала ці залишки, які, по суті, були сміттям, у муку, і пекла з них такі-сякі коржики. Аби вони не приставали до дна сковорідки, попередньо змащувала її шматком воску, який дивом не забрали з собою нападники. О, якими ж гидкими вони були на смак - скрипіли на зубах, наче пісок! Але ця гидота нас врешті урятувала. У бабусі була подруга Параска, яка доволі часто навідувалася до нас. Але несподівано вона перестала заходити. "Пішли, Марусю, - мовила якось бабуся мені - довідаємось до тітки". Картина, яку ми там побачили, назавжди залишиться у моїй пам"яті. Посеред кімнати, на засмальцьованій брудній соломі, лежала бабусина подруга. "Парасю, що з тобою? Піднімайся!". Та жінка лише застогнала у відповідь: "Ганю, їсти...". Нема в мене, що тобі дати. Самим нічого їсти. У мене теж живіт спух, а у малої, он - тицьнула на мене пальцем - ноги. Нема..." - зніяковіло відповіла їй тоді моя бабця. У спухлої від голоду жінки, градом текли сльози з очей: "Їсти..." - кволо повторювала вона, хапаючи з-під себе судомними рухами брудний жмуток соломи. Пробувала його жувати але одразу ж випльовувала його назад. Так тривало доволі довго. Не знаю, що змушувало бабцю продовжувати дивитися на ці муки, але ми стояли, мов вкопані, не зводячи з бідолашної очей, до останнього подиху. Нарешті вона затихла. Баба Ганя перехрестилася та обережно прикрила очі уже мертвій жінці. Тоді з бабунею поверталися додому майже мовчки. Вздовж вулиці ми бачили декілька мертвих тіл та ще живих, змучених голодом, людей. Навіть повітря пахло трупами! "Бабусю, а чому люди гинуть?". "Від голоду, дитино, та циць про це запитувати!". *** "Тітко, а як Ви гадаєте, хто був винуватцем цієї трагедії?" - запитав молодий журналіст, поправляючи собі окуляри. Для нього було очевидним, що задане ним питання, видалося їй незручним. Вона і зараз, наче з потойбіччя, чула оте бабусене: "Циць, дитино!", тому трохи вагалася, чи варто відповідати допитливому молодику. Проте, глибоко вдихнувши повітря, все ж, зважилася: "Сталін, дитино, Сталін і його оточення. Хай їх..." 24.11.2019. Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК).

ID: 866372
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 28.02.2020 20:30:31
© дата внесення змiн: 28.02.2020 21:36:38
автор: Світлана Крижановська

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Вікторія Т.
Прочитаний усіма відвідувачами (49)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Вікторія Т., 28.02.2020 - 20:50
Відчувається правда у кожному слові.
Навіть не піднімається рука виправляти деякі технічні моменти, але їх мало.
"за пам"яті матері" – мабуть, малось на увазі "за життя матері"? "скрипіли за зубами" -- "скрипіли на зубах".
 
Світлана Крижановська відповів на коментар Вікторія Т., 28.02.2020 - 21:25
smile Дуже дякую Вам за відгук та виправлення - так, звісно ж, погоджуюся, врахую! hi give_rose 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Еволюція
Genyk: - Тримання удару
Синонім до слова:  Ізоляція
Genyk: - Виокремлення
Синонім до слова:  Ізоляція
Максим Тарасівський: - Синя ізолєнта
Знайти несловникові синоніми до слова:  Еволюція
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ізоляція
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
boroda-64: - асясяй
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Нервотрус
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Серценеспокій
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Злинці
Синонім до слова:  Любов
мышь: - Дихання, вічність, дар божий
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
dashavsky: - Душевна млість. :(
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Ооооо: - Дурощі.
Синонім до слова:  Любов
Юхниця Євген: - Сяйність, радісність, вітальність
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ревнощі, ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Sin el mar: - Сонячність
Синонім до слова:  Любов
dashavsky: - ТЕПЛО ДУШІ. :019:
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Не підвладне почуття...
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Дикар, брукняк
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Галечка, рінь, градівка, лобак
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Наметень, кругляк
Синонім до слова:  Камінь
Svitlana_Belyakova: - Глиба
Синонім до слова:  Самозаймання
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова): - самоспалах
Синонім до слова:  Заводити(включати автівку)
Пантелій Любченко: - Задрандулити.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Любов
Ооооо: -
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Ооооо: - Любов
Синонім до слова:  Художник
Svitlana_Belyakova: - Творець
Синонім до слова:  Кромка(чогось)
Зоя Енеївна: - Крайня частина(чогось).
Синонім до слова:  Камінь
dashavsky: - Впертий чоловік. :D
Синонім до слова:  Камінь
Svitlana_Belyakova: - Тягар
Синонім до слова:  Камінь
Genyk: - Душегуб
Знайти несловникові синоніми до слова:  Камінь
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Художник
Віктор Цвіт: - Живописець, малювальник, Живограф
Синонім до слова:  Кромка(чогось)
Віктор Цвіт: - Бік, грань.
Нові твори