ДОРОГА ДОДОМУ
Дорога додому... дорога до мами...
Віднайди, мій сину поміж світами.
Та, повертай, де край села шумлять ясени
а біля хати цвітуть яблуневі сади.
Ти ,є птах без роду -на чужій землі!
у синім небі -журавель одинокий.
Якщо заблукав у туманах, в імлі
глянь, у небо... зроби, вдих, видих глибокий.
Ти , птахом лети через океани і моря...
по -зоряному шляху в Отчий дім.
і Нехай не лякають вітри і гроза
ти ,подолаєш труднощі у сіянні золотім.
А погода, буває мінлива як життя...
У різну ,пору року... спіши, додому...
Для своєї мами... ти, завжди будеш дитя,
у рідних стінах, загубиш печаль і втому.
А мамина любов загоїть рани твої
до серця обніме, приголубить тебе.
ЇЇ молитва ,дасть сили і духу тобі,
з очей витре сльозу і душа розцвіте.
Поспішай ,додому де народився ти!
туди де пройшло дитинство юні літа.
Не запізнись ,до мами на вічні роки !
бо стежку ,до хати замете снігом зима.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Не запізнись до мами на вічні роки Тема обширна, актуальна.Не вертаються з чужини, не вертаються інколи ті, хто зовсім поруч, і не вернуться ніколи, хто в іншому світі. А матерям завжди боляче
Хтось,ще поверниться до неї,а хтось і ні.... Бо там де був дім...одні руїни.. У ямах,пагорбах долини...У травах стежка до могил..
Ой, нагадали мені...Гарний вірш!
хтось піде і більш не повернеться додому. A хтось загубиться у тумані .Одиниці ,повертаються додому до мами у потрібний час, решту лишають на божу волю.
Дорога додому завжди сама приємна, кому сама довга, а кому у мить вдається... А Отчий дім, якщо він є, то наша живильна сила. Гарний вірш, щемний і душевний.