Рве душу на дрібні шматки -
Лиш посміхнуся - не плаксій.
Згортаю соплі і листки,
В самотню ніч ловлю таксі.
В нічному місті, як і я
Воно летить від самоти,
Вона у кожного своя,
Від неї хоче всяк втекти.
Цієї ночі щастя спить,
Але по вранішній росі,
Хоч не пройшло, хоч ще болить,
Я відпущу своє таксі...
