Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Льорд: Можливо ви колись це зрозумієте - ВІРШ


Льорд: Можливо ви колись це зрозумієте - ВІРШ
UA | FR | RU

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | |  |  | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 23







Можливо ви колись це зрозумієте

Льорд :: Можливо ви колись це зрозумієте
Не думаю. Забуваю. Потопити все у собі. Знову ніч. Коли настала? Коли закінчився день? За вікном тиша і білий сніг. Я ― чи не я? Ким є той хлопець у дзеркалі з пустими, скляними очима і блідими вустами? Торкаюся долонею матової поверхні. Холодна і гладка. На кухні кипить чайник. Треба виключити ― думаю. Простягнена долоня, таблетка, таблетки, скільки... чи це важливо? П'ю воду. На ліжку розкидана постіль. На стінах і стелі веселі тіні. Скільки років, скільки днів... А може вчора? Фіолетове світло, мертві очі на застиглих обличчях. Густий туман. Життя з тієї сторони “живих”. Ізоляція. Чи коли-небуть звільнюся із тих спогадів і чи зможу жити як колись? Чи захочу? Що відчував коли закривалися за мною двері закладу для психічнохворих? Боявся ступити крок у нову дійсність. Як до цього дійшло? Чому ніхто мені не допоміг? Не хотів жити. Дивний стан, дивне відчуття легкості і втрата відчуття часу. Все перестає рахуватися, не можна плакати, не відчувається біль і страх. Нічого. Є лише бажання, аби відійти. Спочатку підсвідоме, але потім лише воно є і лише воно має сенс. Знищував себе, так ніби когось чужого і ненависного. Мусив! Неймовірно, як легко помирати. Не боявся смерті, не існувало поняття болю. Пам'ятаю... ванну, гострий скальпель і вени. Потім два глибокі порізи! Вивчав себе стоячи з боку ― смішне відчуття: кров, вільно пливе, темна і густа ― думав ліниво. Відчував здивування, що це все, що так правильно. Це неправда, що людина помираючи бачить все своє життя. Широко відкривав очі, аби бачити до кінця. Повільно огортав мене сон. З трудом стримував позіхання. Потім ― не знаю, з якого моменту ― дикий жаль, спротив... Потім тьма... Коли відкрив очі, було ясно. Ясно. Мозок з трудом реєстрував дійсність. Повільно. До правої руки під'єднана крапельниця. Ліва рука перемотана і знерухомлена. Важкі повіки падають на очі, хоча хочуть бачити, чути і що-небуть зрозуміти. Дивний туман. З пустоти виринають якісь постаті, викривлені обличчя, кров, море крові. Хочу кричати, втікати... пустота, морок. Довго боровся за своє право на смерть. Пробував зірвати ремені, витягнути з жил крапельниці. Потім перестав. Повільно поверталася свідомість, а разом із нею біль. Довгі місяці лікування. Чому?! Хто дав їм право заставляти мене жити, повернути мене у цей жах. Жив. Моє життя розпочалося у 23:30, але це вже не був я. Був гарний, осінній ранок, коли висідав з автомобіля. Навколо парк. Як гарно. Синє небо. Сонце. Йшов вільно по килиму із жовтого листя. Кожен крок наближав мене до понурого, високого будинку із сірої цегли. Кожен крок наближає мене до місця, де маю залишитися на довгі дні, тижні, а може місяці і роки. Високі готичні вікна, грати і двері, котрі впускали мене лише в одну сторону, лише ― туди. Може тому, переступаючи поріг, сильно заплющив очі? День перший Перші хвилини. Кабінет лікаря, у якому чекав на результати аналізів. Стіл. Якісь дивно вигнуті крісла. Вікно, звісно, загратоване і ― пустка. Що відчував, сидячи у цьому кабінеті? Що відчував, коли потім ― відповідаючи на питання лікаря ― зрозумів, що він не вірить жодному моєму слову, що все для нього є витвором хворої уяви. Навіть персональні дані, котрі подавав, ретельно звіряв зданими з документів! Нерозумне питання: “Чому ви це зробили?”, а потім нерозумне твердження: “Це неприпустимо!” Як лікар мало розуміє ― подумав ― як легко знаходить відповіді. Не має поняття, як довго боровся, поки не прийшов день коли зрозумів, що це кінець. Що там буде лише ніч, після якої не настане світанок, навіть той найгірший. Це розпачлива відвага! Чи замислюється лікар, чому самогубці ― коли вдається їх врятувати ― більше не наважуються повторити спробу? Чи не тому, що раптом зрозуміли, що для них означає життя?! Чи раптом розв'язали всі свої проблеми, позбулися страху?! Ні, нічого подібного! Вони просто згоріли тоді, тієї миті. Вони вже не мають сил, аби ще раз кинути виклик смерті. Це ціла правда, котрої ви не розумієте. А я... чи спробую ще раз? Не знаю... Чому це зробив? Можливо колись розповім... можливо спробую це пояснити... Можливо зрозумієте колись! Тепер сидимо навпроти, не розумієючи один одного. Два знаки питання. Чи коли-небуть світ таких людей, як лікар, стане знову моїм? Потім чергування. Зацікавлені очі медсестер. Шафи блищать. Таці з ліками, в куті вага. Так добре знайомий мені інтер'єр. Образ з минулого життя. Тоді був з тієї самої сторони що вони, люди у білих халатах. Боровся за чуже життя ― сьогодні борються за моє. Зріст, вага, температура. Запис у медкарті і прикріплення її до історії хвороби, у котру дивляться із цікавістю. Потім відділення. Довгий вузький коридор, викладений червоним килимом. На стіні годинник. Безцільно і механічно відмірює час, котрий тут перестає рахуватися. По обидва боки двері без дверей. Зал. Великий і малий. Тісно поставлені залізні, ліжка, шафки. Вікна загратовані. Люди ― тіні з мертвими рисами обличчя, блідими вустами і очима які спрямовані тупо вперед. Боявся, так, боявся тих людей. Зародився у мені бунт і питання, чому закрили мене разом із ними. Адже я відчуваю, знаю, що я є! Що можуть мати спільного зі мною, ті дивні створіння?! Потім, значно пізніше почав соромитися свого страху. І того, що осмілився вважати себе за кращого від них! Перестав боятися. У сірій масі почав пізнавати людей. Почав жити життям відділення, його ритмом, віддихом. Придивився у його тло. Але це було потім. Спочатку був бунт, страх. Пізнавання. Фіолетове світло. Крик і плач.

ID: 847023
ТИП:
:
:
:
: 03.09.2019 18:53:09
© : 18.09.2020 19:40:16
Льорд

6

Вкажіть причину вашої скарги



   
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити   


 

: філософ, Рясна Морва
(346)
(25) показати авторів
: 5.00 : 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Яна Бім, 05.03.2021 - 23:16
17 ...
 
Льорд Яна Бім, 06.03.2021 - 19:53
give_rose give_rose give_rose
 
12 friends
 
Дякую smile friends
 
Рясна Морва, 24.05.2020 - 21:54
014 12 12 12
 
Льорд Рясна Морва, 24.05.2020 - 23:03
give_rose hi
 
NikitTa, 22.12.2019 - 22:05
Твір-робота майстра.Сама подія дуже трагічна...
 
Льорд NikitTa, 15.01.2020 - 22:09
все пережите, переосмислене
 
Юлія!!!!!!!!, 30.09.2019 - 11:44
Філософська проза зраненої душі... Написати так детально ці болючі рядки, на мій погляд, можна тоді, коли пережити самому щось подібне...
Я вірю у вічне життя душі. Тому, на мою думку, самогубством душа не рятується від нестерпного болю, хіба що в цій земній реальності. А там, в невидимому для кожного з нас світі йде постійна боротьба між добром і злом. Вчинити самогубство - це добровільно віддати свою душу злу. Як боротися, коли немає сили? Тут вже однозначної відповіді для всіх немає. Але варто шукати світло в своїй душі через Божу благодать. Віри, надії, любові Вам!
 
Льорд Юлія!!!!!!!!, 03.10.2019 - 22:28
Сердечно ДЯКУЮ! give_rose
 
Капелька, 16.09.2019 - 20:39
Важка, але і важлива розповідь! Як кажуть, безвихідних ситуацій не буває і тому всеж-таки повинно берегти своє життя і життя інших. Нехай все налагоджується в житті у героя цього твору на краще! Світ буде змінюватися навколо нас в позитивну сторону, якщо і ми будемо змінюватися в цьому напрямку! 16 16 hi 22 22
 
Льорд Капелька, 17.09.2019 - 22:32
Дякую за мотивуючі, позитивні слова....Всього найкращого smile friends
 
Надія Башинська, 13.09.2019 - 08:22
16 23 16 ...почав жити... Він зможе! 39 42 39 give_rose give_rose give_rose
 
сподіваємося людей не будуть навідувати думки про самогубство...Всього найкращого smile
 
majra, 05.09.2019 - 10:22
Вразило!!! 16 17 Яка реалістична нереальність!.. Життя, існування, дійсно - довгий коридор з його страхами, болями і тривогами... Дуже правдиво, життєво, глибоко...
 
Льорд majra, 17.09.2019 - 22:28
Дякую...влучні слова give_rose give_rose give_rose
 
горлиця, 04.09.2019 - 15:36
Прекрасно передана людська безвихідність. Бачу людину, яка живе не маючи мети для життя, ані друзів, щоб розділити цю біль.Читаючи ваш нарис, відчуваю емоційність осамотніного почуття. 17 17 17
 
Льорд горлиця, 17.09.2019 - 22:27
нажаль така реальність...все частіше люди йдуть у такі крайнощі.... 17
 
Льорде, емоції зашкалюють...все пережите, переосмислене ЛГ вмить промайнуло перед моїми очима...відчай, відчуття безвиході і намагання втечі від реальності... 17 12 give_rose
 
give_rose give_rose give_rose дякую...Всього найкращого!!!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Гість, гості
Світозорянська: - приходьки, дочеканці
Синонім до слова:  Поринений (у щось)
Ніжинський: - занурений, поглиненний
Синонім до слова:  Жіночі стегна
Пантелій Любченко: - Палітурки.
Синонім до слова:  Нічний
Ніжинський: - підлунний
Синонім до слова:  Синонім до слова
Світозорянська: - прибережна
Синонім до слова:  Нічний
СОЛНЕЧНАЯ: - Покрытый темнотой. :16: Ожидающий света.
Синонім до слова:  Біженці
СОЛНЕЧНАЯ: - Несчастные люди... :17:
Синонім до слова:  Гість, гості
СОЛНЕЧНАЯ: - Путник к моей душе.
Синонім до слова:  Набережна
СОЛНЕЧНАЯ: - Край реки.Граница влаги.
Синонім до слова:  Просто
СОЛНЕЧНАЯ: - Природно. Беззаморочек. Приятно. :16:
Синонім до слова:  Набережна
Світозорянська: - узбережна, пляжна, рибацька
Знайти несловникові синоніми до слова:  Синонім до слова "Набережна"
Alex-dr_7(tericon): - Алея над річкою
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
inki: - купола
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
Олег Крушельницький: - :hi: Шикарно! :give_rose: :give_rose: :give_rose: :9:
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
anna zakohana: - смоктунці :apple:
Синонім до слова:  Набережна
anna zakohana: - прирічкова :22:
Синонім до слова:  Нічний
anna zakohana: - неосвітлений
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Андрій Ко: - Близнючки :D
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Ярослав К.: - Дві хурми
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Чорнобривець: - Тіті :16: :16:
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Чорнобривець: - Святі холми
Синонім до слова:  Поринений (у щось)
Пантелій Любченко: - По вуха заклопотаний
Синонім до слова:  Набережна
Пантелій Любченко: - Побережниця, береговиця.
Синонім до слова:  Набережна
Чорнобривець: - Пішохідниця
Знайти несловникові синоніми до слова:  Набережна
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Переоцінювати
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Поринений (у щось)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Просто
Пантелій Любченко: - не мудруючи лукаво, тупо, як дві пучки ...
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
YarSlav 2018: - Перси , Гори ,......
Синонім до слова:  Жіночі стегна
Preciso: - Ворота в рай
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Preciso: - Святі горбочки...
Синонім до слова:  Просто
Матео Галицький: - Ізі
Знайти несловникові синоніми до слова:  Просто
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Матео Галицький: - Перса
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
Єва: - Розтанути
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
yaguarondi: - Симпл димпл..
Синонім до слова:  Жіночі стегна
Чорнобривець: - Окорока
Синонім до слова:  Груди (жіночі)
Чорнобривець: - Пуп'янки
Синонім до слова:  Гість, гості
Kameshko: - зайда, відвідувач
Знайти несловникові синоніми до слова:  Гість, гості
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Нічний
Kameshko: - Досвітанковий, підзоряний.
Нові твори