Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ВМИРАЮТЬ ХАТКИ - ВІРШ


Олекса Удайко: ВМИРАЮТЬ ХАТКИ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 27

Пошук


Перевірка розміру




ВМИРАЮТЬ ХАТКИ

Олекса Удайко :: ВМИРАЮТЬ ХАТКИ
Тяжкі враження від недавніх від_відин Малої Батьківщина залишились у автора та рядками лягли на папір...
Умирають хатки, в Леті тонуть люди… Те, що залишаєм, кажуть, просто –тлів: СО2 і воду… Та декотрі й чудо здійснюють, підвівшись, врешті-решт, з колін. Кажуть, що руїна – обихідка росту, тимчасовий відступ ради перемог… та усім відомо, що ота “короста”, вже владіє тілом, як землею – смог. …Жив дідусь у хатці, помагав колгоспу і кінці з кінцями зводив, як він міг, залишивсь самотнім, помістили в хоспіс, й запорошив хатку невмолимий сніг. Влітку – жаска спека, осінню дощило, продірявив по́бій, вже на те пішло… Ніде правди діти, як в мішкові – шило: заросло бур’я́ном рідне джерело. …А життя ж буяло, виростали діти, в хатці тій збиралось майже все село, як в краї далекі проводжали скніти хлопців-новобранців... Терном порсло… Спадкоємці ревні розбрелись по світу залишили хату й діда помирать, й ні́кому в надгріб’я покладати квіти... Не втяла традицій й владна, жирна рать. Отака халепа селам досаждає: умирають хатки, немічним – що мор… Та ростуть палаци, пригород буяє, І тріщать засіки у хапких комор. А у світі грішнім торжествує правда: ріже однаково всіх одна Коса… Там не ті закони й не пінязів влада, інші привілеї, святість... і краса. 23.06.2019 На авторовій вітлині - рештки хати, в якій проживав колись нащадок славного Чубівського козацького роду, дід Оксентій...

ID: 839813
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 23.06.2019 22:57:33
© дата внесення змiн: 06.07.2019 14:43:20
автор: Олекса Удайко

Мені подобається 20 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Тетяна Горобець (MERSEDES), Любов Вишневецька, Ніна-Марія, Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, Ілея, Валентина Малая, Надія Башинська, Виктория - Р, Світлая (Світлана Пирогова)
Прочитаний усіма відвідувачами (229)
В тому числі авторами сайту (51) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 04.07.2019 - 07:22
12 12 На світлині звернула увагу на тин, який зроблений з очерету.. Колись, як були ще мої діти маленькі, то чоловік в школу зробив подібний в краєзнавчий куточок.. Там був макет хатини і цей тин, який зберігався в школі довго..Нагадали мені.. friends give_rose
 
Сумна та гірка правда нашого сьогодення, нажаль... За твір дякую! hi friends
 
Павло Коваленко, 29.06.2019 - 00:20
…Якби побачив це Кобзар,
То здивувався, мабуть, дуже,
А ще, якби пішов в село,
Побачив те, що і було
На Україні… Гірко, друже,
«У тім хорошому селі
Чорніше чорної землі
Блукають люди; повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати…» Часи настали
Такі, як двісті літ тому назад були:
«Людей у ярма запрягли
Пани лукаві», що і нині
За мирські вигоди чи гроші
«Жидам, братам своїм хорошим
Останні продають штани…» Як свині
Рвуться нахабно до корита -
Бюджетного - вся їхня свита,
Аби країну грабувати. Ні совісті
У тих панів, ні сорому, ні честі!
Державу свою продають за безцінь –
За іноземні папірці… Сумний кінець в цій повісті.
 
Виктория - Р, 28.06.2019 - 15:26
Дуже шкода,що саме так.... 16 give_rose
 
Олекса Удайко відповів на коментар Виктория - Р, 28.06.2019 - 22:52
Закономірність... Дякую, Вікторіє! give_rose hi
 
Валентина Малая, 27.06.2019 - 10:20
Н1де правди д1ти ,бродить вона св1том,
Всесв1ту Закон1в нам не в1дм1нить...
Швидко в покол1ннях п1дростають д1ти.
В лет1 тонуть люди- час не зупинить...

1з земл1 ми взят1- в землю повернемось,
Шана вс1м едина- б1дному 1 не...
Б1дний шука Бога,молиться до нього,
А багатий -н1 ж бо, все у нього е...

Хатки помирають- постають десь нов1...
Д1ти народились- пестить 1х й гляд1ть!
Геть в1д людства,туго,геть,пересторого!
Дякувати Богу й дал1 г1дно ЖИТЬ!!!


smile wink tongue 16 16 friends friends
 
Олекса Удайко відповів на коментар Валентина Малая, 27.06.2019 - 11:26
Прийдеться взяти... в диптих, у співавторстві! Гарне ж бо доповнення, Малоло! apple biggrin biggrin biggrin
 
Олекса Удайко, 26.06.2019 - 22:54
Шановне панство! Не цурайтеся важливої теми: читайте, оцінюйте, коментуйте... apple 16 friends hi
 
Юрій Цюрик, 25.06.2019 - 13:25
Актуальний вірш, Олексо... 22 22 friends
 
Олекса Удайко відповів на коментар Юрій Цюрик, 26.06.2019 - 07:48
Певно... Погибель села продовжується. Колгоспи знищили, а взамін нічого не запропонували! Латифундії призводять до вимирання сіл і селян! 17
 
Валерій, 25.06.2019 - 12:10
Страшні часи прийшли, майже, в кожне село! Вимирають села, нема роботи, закриті школи, молодь втікає, діти не народжуються тільки лунає дзвін, сповіщаючи про те, що хтось знов помер... Страшно, гірко і боляче це бачити. І надії, що з'явиться мудрий "гетьман" - вже немає. Будемо молитися і сподіватися на Бога, що щось зміниться. Ви правдиво передали своїм віршем всю біль, відчай і проблему нашого бездушного часу...
 
Олекса Удайко відповів на коментар Валерій, 26.06.2019 - 07:49
Бесь біль від того, що то є важлива часточка нашої історії, нашого минулого і мабутнього. Дякую за співчуття та участь!
 
I.Teрен, 25.06.2019 - 09:25
Щемить...
Впізнаваний стиль – де-не-де трохи кострубато, але видно так треба на тлі вимираючої поезії та епопеї минулого.
cry
ghmm
 
Олекса Удайко відповів на коментар I.Teрен, 25.06.2019 - 09:41
wink ..."прилизаний" стиль буває у тих, хто майструє вірші розумом, козаче, а я - серцем: така "кострубата" дійсність! biggrin biggrin biggrin
 
Наталя Данилюк, 25.06.2019 - 00:56
Дуже щемна і сумна історія... Отак хата за хатою - і гляди, вже й цілого села нема... frown Наболілі рядки... 17 22 give_rose
 
Олекса Удайко відповів на коментар Наталя Данилюк, 25.06.2019 - 09:45
До того й котиться, кульбабко! В цивілізовних краєнах села за рівнем розвитку підтягують до міст, а ми - знищуємо! А разом із селами - і народну культуру, мову... Отакі вареники з таком! apple
 
Так журливо і щемливо п. Олексо!!! Дійсно помирають люди вимирають села, залишаються розвалини, а колись там кипіло життя... 17 17 17 cry cry 23 23 23
 
Олекса Удайко відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 25.06.2019 - 00:00
Дякую, Таню! Але "жаский" і "жаркий" - не синоніми! Тут краще перше, бо "жаркий" (як синеє небо, тепле сонце) - банально! Заглядайте частіше в словники... apple biggrin biggrin biggrin
 
Тетяна Горобець (MERSEDES) відповів на коментар Олекса Удайко, 25.06.2019 - 05:22
Дякую за пораду... Бачте, у вас багато таких термінів,що моє покоління ними не користувалось, хоч ті слова і є у словнику...
 
Олекса Удайко відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 26.06.2019 - 07:51
Це правда! Для відродження мови необхідні певні зусилля, Таню! apple
 
Продовження:
Скриплю, терплю – собі: «Оксентій,
Христос все витримав за нас…
То може й це в Господнім сенсі,
Знаття б – в чім наша є вина?

Мужам тут сльози лить негоже,
То ж не кляну нікого, Боже –
Прости й допоможи сім’ї,
Життя їх – то мій світ в імлі…»

14.02.2009р. – 08.11.2010р.

Татусеві

Татусь... завжди у клопотанні,
Бо майстром на всі руки був.
Чи звести дім і не останній,
Садити сад, або вербу…
Усі професії підвладні
Були йому у цім житті,
Ніщо не стало на заваді
Й землі секрети – на меті.

І виноград – сортів багато –
Ростив на радість нам усім...
Як біля вуликів мій Тато
Вправлявся з рамкою в руці...
Та й вечорами шив шкатулки
Красиві, з фото... в кольорах;
З ниток в’язав рибацькі „ штучки ”:
Рибалка, хоч нічна пора...

На мотоциклі мчав у леті,
В селі – не треба й мерседес!
І тесля й столяр, і електрик –
В одній особі – сто чудес!
В більярді жоден супротивник
Не міг його здолати в лад;
Як в доміно – якимось дивом
Перемагав усіх підряд!

В майстерні, з самого дитинства,
Моїм рукам натхнення дав.
Татусь мій рідний, Боже диво,
Ти всім добра лише жадав...
Завжди в мозолях робітничих
Долоні, жорсткі і тверді;
Кремезний, сильний, всьому звичний –
Він був, а не чекав надій...

З відкритим поглядом блакитним,
Чарчини часом не цуравсь –
Був оптимістом сміхотливим,
Всім любий, зо всіма він знавсь.
Життя нелегке й небагате,
Не видатне, просте людське...
Перед очима, любий Тату,
Буття з тобою дороге...

02.04.2006р.
 
Олекса Удайко відповів на коментар Променистий менестрель, 26.06.2019 - 07:53
Добре, Вячеславе, що Ви звертаєтесь у своїй творчості до своїх витоків: безродні істоти приречені на смерть! Дякую за розумння! І - БУДЬМО! friends
 
Крилата, 24.06.2019 - 15:17
frown 16 Так є...
 
Олекса Удайко відповів на коментар Крилата, 26.06.2019 - 21:18
Лякую! give_rose
 
12 12 12 16 17 Ой Олексо, Олексо - друже дорогий... Розтривожив мою душу, та ще й під чудовий трагічний спів Вакарчука... І мого Діда Оксентія спом'янув... і Татуся мимоволі... Їздив теж у село ще в 2011р на 50-річчя закінчення школи. Вже тоді надивився... І хати валяться і роботи ніякої в селі, та й діточок в середній школі чоловік 150!? Людей в селі залишилося 3000 з старенькими... А в кращі часи село і райцентром побувало і населення 10000ч. й 3 колгоспи до укрупнення. Батько дуже полюбляв рибалку - візьме мене на ніч з собою на мотоциклі до дальнього ставка. Цілу ніч біля вудок. Відро бувало коропчуків натягає. Дрівця горять ... Зорі світять... А я під фуфайчиною давлю собі на вухо до ранку... Так життя пробігає... і лишній раз не скажеш - "Як же я тебе Татку люблю!..." Зате добре знав - як він мене любив. Мабуть усі ми в вічному боргу перед Батьками...
Пам’яті
безвинних жертв репресій

Діду Оксентію Р.
диптих
І
Загадковий Дід Оксентій,
Був Матусі батьком він.
Збереглося з „документів” –
Хата, сад, город і хлів...

А вже після, папірець той
Реабілітації...
Де могилка? Чи є хрест там?
Горе всеї нації...

Поріднила всіх могила,
Обмовлянь покрила тінь –
Розговілась чорна сила...
Чи ж піднімемось з колін?

Отаке страждання дике
І йому й сім’ї – за що?
До трудів кривавих звикли...
Не судилося,... пішов...

Був чи ні іще страшнішим
Час, де жити довелось?...
Доле, доле – темна нічка...
Ангел може скаже щось?

ІІ
Родина ти моя небесна,
Як тяжко… мучуся без вас –
Лиш в пам’яті вже стільки весен.
Думки у рідний край щораз…

Тріпоче й рветься серце в грудях –
Так кожну хвильку, кожну мить…
Стражденний і безвинний люде…
Хоч і «не зарікайсь суми»…

Душа моя, зболіла птахо,
Злітай туди тай подивись –
Там тихо в’ється сум над дахом,
Де щастя ллялося колись…

Там небо в зорях, коло хати
Сім’я вечеряє моя
І діточки, і їхня мати –
Мене ж відтяли… і гноять…

Скриплю, терплю – собі: «Оксентій,
 
Олекса Удайко відповів на коментар Променистий менестрель, 25.06.2019 - 09:51
wink Дякую за розуміння, Вячеславе! Отой дід Оксентій - прототип ЛГ - був останнім козаком у моєму роду. Коли більшовики "розкуркулювали" (хоч і був середняком), своє майно відстоював з сокирою в руках! Корову тому й залишили, а воли, коні, реманент забрали. Довго чинив супротив, а потім таки здався, пішов у колгосп! Нікуди пради діти - було 5-ро діте, які просили їсти! 17 apple
 
Променистий менестрель відповів на коментар Олекса Удайко, 25.06.2019 - 11:21
16 wink friends
 
Ганна Верес відповів на коментар Променистий менестрель, 26.06.2019 - 08:05
Ой, Менестрелю, як же болісно й правдиво написано! Дяка Вам за те велика.
16 16 16 17 give_rose
 
12 Актуально про сьогодення. hi На жаль, спустошеність духовності призвела до таких наслідків. 17
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Нові твори