Як олівця малюнки на листі,
Також і ві́рші, викладені мною, –
Всі темним про війну на білім тлі
З армійською писались простотою:
За сім'ї ті, назад чоловіків що ждуть
І про жінок коханих і жада́них,
Водно́час, за таких, які вже не прийдуть,
Життя віддали що в баталіях кривавих.
Що в Україні будуть ще місця
Зі знаком суму, з відзвуком печалі.
За тих, узяли хрест що у свої серця,
Чиї портрети на меморіалі.
Десантний батальйон карбує крок
Еднанням духу у єднанні строю.
Засвоїв кожен де війни урок –
Він ланка ланцюга – корисна бою.
Якщо ж потреба, в бій ступає стрімко
Десант дерзький, який – без боягузів
Хистити Україну буде стійко
З довірою до командира й друзів.
Оригінал.
Как карандашные рисунки на листе,
Так и стихи, предложенные мною,
На белом фоне, темным о войне,
Записаны с армейской простотою.
О семьях, что мужчин обратно ждут
О женщинах, любимых и желанных.
И вместе с тем, о тех, кто не придут,
Кто отдал жизнь в сражениях кровавых.
По Украине будет много мест,
С печатью скорби , отзвуком печали
О тех, кто нес с достоинством свой крест,
И чьи портреты на мемориале.
Чеканит шаг десантный батальон.
Единство духа и единство строя.
Где каждый понимает то, что он,
Звено цепи, полезное для боя.
И если будет нужно наступать,
Шагнет десант в сраженье не колеблясь.
Быть верным клятве Украину защищать,
На командира и друзей надеясь.
Автор Виктор Залевский
